У статті визначено два основних підходи щодо з’ясування сутності дефініції прав, а саме: що права людини окреслюються і як поняття, і як певна система принципів, що забезпечують, гарантують умови можливості людського буття, норм й традицій, і як мірило свободи та визначальна компонента правового статусу особи; права людини тлумачяться і як основи конституційного ладу, і як базис громадянського суспільства та основа сучасної цивілізації. Враховуючи такі підходи визначено, що права людини міцно пов’язані зі свободою індивіда та є його основою, це поняття, яке відображає цінність і гідність людини й водночас її вимоги мати певні можливості (суб’єктивні права), що дозволяють зробити життя цієї людини справді гідним. Також права людини визначують вертикальні відносини, що формуються між людиною та державою і є знаряддям обмеження влади. Визначення цих прав у правовому акті створює значно надійніші гарантії їх реалізації.
Висновується, що права людини – це загальна та рівна для всіх норма (міра) можливої поведінки (свободи), що є доконечна для задоволення основних, необхідних потреб існування, розвитку та самореалізації індивідуума, яка у конкретно-історичних умовах відображається у взаємному визнанні свободи суб’єктами правової комунікації (з іншими особами, державою та суспільством) і не залежить від її офіціального декларування державою (права людини визначаються міжнародними актами), хоча звісно потребує державного визнання та гарантування. Враховуючи різні існуючі особливості, якими охоплюються всі категорії прав, включаючи екологічні, соціально-економічні, запропоноване нами розуміння поняття прав людини звісно не є універсальним, втім, на нашу думку, воно розкриває смисли та призначення прав людини.
1. Sabo Y. (1981). Ydeolohycheskaia borba y prava cheloveka [Ideological struggle and human rights]. Otv. red. V. N. Kudriavtsev. Per s venherskoho E. D. Kalytenko. Moskva: Yurydycheskaia lyteratura, 136 p.
2. Selivanov V. (2005). Prava i svobody liudyny: klasychna doktryna i suchasna kontseptsiia (do porivnialnoi kharakterystyky) [Human rights and freedoms: classical doctrine and modern concept (to comparative characteristics)]. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy. № 4 (43). P.3–15.
3. Obshchaia teoryia prav cheloveka [General theory of human rights]. (1996). Otvetstvennыi redaktor doktor yurydycheskykh nauk E. A. Lukasheva. Moskva: Norma. 520 p.
4. Filosofiia prav liudyny [Philosophy of human rights]. (2012). Za redaktsii Sh. Gosepata ta G. Lomanna; Per. z nim. O. Yudina ta L. Doronichevoi. 2-he vyd. Kyiv: Nika-Tsentr. 320 p.
5. Brems E. (2003). Vorohy chy soiuznyky? [Enemies or allies?] Feminizm ta kulturnyi reliatyvizm yak dysydentski holosy v rozmovi pro prava liudyny. Prava liudyny: kontseptsii, pidkhody, realizatsiia. Per. z anhl. Pid red. B. Zizik. Kyiv: Vyd-vo «Ai Bi». P.145–173.
6. Donnelli Dzh. (2003). Kulturnyi reliatyvizm ta universalni prava liudyny [Cultural relativism and universal human rights]. Prava liudyny: kontseptsii, pidkhody, realizatsiia. Per. z anhl. Pid red. B. Zizik. Kyiv: Vyd-vo «Ai Bi». P.129–144.
7. Dzhefri R. (2006). Zlochyny proty liudstva: borotba za pravosuddia v usomu sviti [Crimes against humanity: the struggle for justice around the world]. Per. z anhl. H. Ye. Krasnokutskoho; Nauk. red. M. O. Baimuratov. Odesa: Bakhva. 628 p.
8. Iurydychna entsyklopediia [Legal Encyclopedia]: V 6 t. Holova redkol Yu. S. Shemshuchenko. Kyiv: Ukr. entsykl., 1998. T.4: N-P. (2002). 720 p.
9. Barykhyn A. B.(2010). Bolshaia yurydycheskaia эntsyklopedyia [Large legal encyclopedia]. (Seryia «Professyonalnыe spravochnyky y эntsyklopedyy»). Moskva: Knyzhnыi myr, 960 p.
10. The New Encyclopedia: Micropaedia [The New Encyclopedia: Micropaedia]. (1988). Vol. 6.. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Encyclop%C3%A6dia_Britannica (data zvernennia: 1.09 2021).
11. Zakon Ukrainy «Pro osnovy natsionalnoi bezpeky y oborony Ukrainy» [Law of Ukraine "On the Fundamentals of National Security and Defense of Ukraine"]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» / VR Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/964-15#Text (data zvernennia: 1.09 2021).
12. Natsionalna stratehiia u sferi prav liudyny [National strategy in the field of human rights]: zatverdzhena Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 25 serpnia 2015 roku № 501/2015. URL: http://www.president.gov.ua/documents/5012015-19364 (data zvernennia: 1.09 2021).
13. Poliakov A. V. (2004). Antropoloho-kommunykatyvnoe obosnovanye prav cheloveka [Anthropological and communicative substantiation of human rights] (tezysы doklada). Prava cheloveka: voprosы ystoryy y teoryy. Materyalы mezhvuzovskoi nauchno-teoretycheskoi konferentsyy 24 aprelia 2004 hoda. Pod red. D. Y. Lukovskoi. SPb.: :IuFSPbHU. P. 19–28.
14. Teoryia hosudarstva y prava [Theory of state and law]. (2011). Chast 1. Teoryia hosudarstva: Uchebnyk. Pod red. M. N. Marchenko. Moskva: «Zertsalo-M». 516 p.
15. Chechot D. M. (1968). Subъektyvnoe pravo y formы eho zashchytы [Subjective law and forms of its protection] L.: Yzd-vo Lenynhradskoho unyversyteta. 72 p.
16. Rabinovych P. (2015). Osnovopolozhni prava liudyny: termino-poniattievyi instrumentarii doslidzhennia ta vykladannia [Fundamental human rights: term and conceptual tools for research and teaching].. Pravo Ukrainy. № 2. P. 9–23.
17. Hlukhareva L. Y. (2003). Prava cheloveka v sovremennom myre [Human rights in the modern world] (sotsyalno-fylosofskye osnovы y hosudarstvenno-pravovoe rehulyrovanye). Moskva: Yurystъ. 304 p.