Теоретико-правові аспекти конституційних норм у системі правового регулювання

Висвітлено одну із актуальних теоретико-методологічних проблем правознавства щодо визначення ролі норм конституційного права у системі правового регулювання. Із застосуванням методу системного аналізу розглянуто правове регулювання, систему правового регулювання, механізм правового регулювання. Правове регулювання, тобто вплив на суспільні відносини за допомогою правових засобів, – одна із властивостей правової системи. Система правового регулювання є цілісною, водночас має властивості стабільності та динамізму. Стабілізувальну роль системи правового регулювання забезпечують відповідні норми конституційного права – норми-принципи, норми-дефініції, колізійні норми. Ці норми сприяють сумісності елементів системи правового регулювання, забезпечують необхідну повноту правового регулювання, достатню для регламентації важливих суспільних відносин, юридично оформляють стратегію розвитку. Наявність у системи правового регулювання стабільності не означає, що система є нерухомою, не схильна до змін. Динамізм означає, що система правового регулювання перебуває у русі, змінює характеристики, втрачає одні елементи та набуває інших. Такі перетворення не змінюють стабільності, а виявляються у зміні взаємодії між елементами. Норми конституційного права, що надають динамічності системі правового регулювання, становлять норми-правила поведінки; забезпечують конкретне регулювання. За основу класифікації цих норм взято основні елементи системи правового регулювання: єдиний предмет правового регулювання; єдиний метод правового регулювання; процес регулювання. Роль конституційноправових норм у системі правового регулювання визначає аналіз матеріальних і процесуальних норм. Норми конституційного права сприяють збереженню стабільності системи правового регулювання, надають динамізму системі, забезпечуючи здатність системи адаптуватися до виконання різних завдань і функцій.