Аналіз статистичних зв’язків між рівнями самогубств та випадків смерті внаслідок ушкоджень з невизначеним наміром як свідчення потенційної латентності рівня самогубств в Україні

У статті проаналізовано наявні статистичні дані щодо рівнів та коефіцієнтів причин смерті в Україні згідно з інформацією Державної служби статистики України у проміжку з 2005 по 2021 рік, серед яких особливу увагу присвячено навмисному самоушкодженню (самогубству) та випадкам ушкоджень з невизначеним наміром. Описано статистичні категорії та ознаки, згідно з якими збирають дані щодо випадків смерті від навмисного самоушкодження в Україні. Виконано часткове порівняння цих показників із показниками інших країн, зокрема, США та країн Європейського Союзу.

Здійснено аналіз динаміки змін рівнів зареєстрованих самогубств та смертей через випадки ушкоджень з невизначеним наміром. Підкреслено необґрунтованість надмірної флуктуації показника коефіцієнта смертей внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром. Вперше застосовано накладання патернів даних у категоріях відсоткового поділу вікових груп, після чого проведено аналіз отриманих результатів задля визначень кореляції із застосуванням коефіцієнта Пірсона. Здійснено порівняння коефіцієнтів для рівнів смерті від навмисного самоушкодження і з іншими категоріями причин смерті, серед них – випадкове утоплення та занурення у воду та випадкове отруєння, спричинене іншими отруйними речовинами. Згадано додаткові статистичні аномалії, що стосуються показників коефіцієнтів самогубств та випадківушкоджень з невизначеним наміром, зокрема, в регіональному розрізі в Україні. Обґрунтовано позицію, що виявлені результати дають змогу стверджувати про ненадійність відкритих статистичних даних щодо рівнів самогубств в Україні, а також позицію, що випадкам смерті внаслідок навмисного самоушкодження в Україні може бути притаманний високий рівень латентності у зв’язку з кваліфікацією їх як смертей через випадки ушкоджень з невизначеним наміром.