Насильство щодо неповнолітніх: поняття та види

Захист дітей від насильницьких кримінальних правопорушень, які посягають на життя, здоров’я, моральність та статеву недоторканність, є пріоритетним завданням національної без пеки, що об’єднує зусилля сім’ї, держави та цивільного товариства.

Насильство в сім’ї над неповнолітніми має характерні ознаки, пов’язані зі специфікою механізму вчинення кримінальних правопорушень, причин і умов, його детермінуючих, з особис тістю злочинців, особливостями поведінки потерпілого, що потребує обліку при розробці спеціаль них заходів попередження.

Аналіз законодавства та спеціальної літератури призводить до висновку про тому, що на сьогоднішній день не існує єдиного підходу до визначення низки найважливіших понять, які стосуються теми проведеного дослідження. Це насамперед стосується понять “родина” і “на сильство”.

Поняття “насильство” в даний час широко застосовується не тільки в повсякденному побуті, але і входить в термінологічний апарат різних наук. Філософія, психологія, кримінальне право, кримінологія, криміналістика та інші науки підходять до рішення проблеми визначення поняття “насильство” самостійно, не використовуючи вже наявні визначення у суміжних га лузях.

Визначення насильства може змінюватись в залежності від цілей його використання. Це пов’язано з тим, що саме насильство має досить “широкий формат”. Воно є соціально-правовим явищем, не обмеженим рамками кримінального закону. Іншими словами, насильство може вклю чати і кримінальні правопорушення, і адміністративні правопорушення, а також інші форми поведінки, які формально не є деліктами, але вступають в протиріччя з загальноприйнятими і схвалюваними нормами поведінки, утворюючи передумови насильницької злочинності як такої.

У зв’язку з цим потрібно уточнити, що в контексті справжнього дослідження буде вико ристано тільки кримінально-правове поняття насильства, оцінюване з позиції кримінального закону як правопорушення і, відповідно, що має усі його ознаки. Таке поняття необхідне для чіткого визначення предмета дослідження, оперування ним для відмежування суміжних проблем у процесі вивчення емпіричного матеріалу.