Система публічного адміністрування торгівлі валютними цінностями

Стаття присвячена визначенню системи публічного адміністрування торгівлі валютними цінностями, проблемі теоретичного обґрунтування її елементів, основних видових проявів адміні­стрування цієї сфери, дослідженню суб’єктів реалізації функцій адміністрування, дослідженню чинного законодавства, що регламентує цю сферу публічно-правових відносин. 

Особливу увагу приділено присвячено визначенню змісту категорії “торгівля валютними цінностями”, розкриттю правової природи та особливостей категорії “публічне адміністрування”, окресленню наявних у вітчизняній науці підходів до визначення його змісту та складових елементів. Визна­чення системи публічного адміністрування торгівлі валютними цінностями та її складових елементів здійснено у рамках інструментальної теорії в праві.

Констатовано, що з огляду на вихідні положення інструментальної теорії, інструментами публічного адміністрування торгівлі валютними цінностями в Україні слід треба вважати норми чин­ного законодавства, які визначають порядок здійснення, зокрема й ліцензування цієї діяльності, контролю за нею, оподаткування, застосування інших управлінських заходів, заборон у цій сфері, діяльність та правореалізаційні акти органів публічного управління, що здійснюють таку управ­лінську діяльність, наділені мають повноваженнями щодо накладення адміністративних та фінансових стягнень. Запропоновано власне визначення категорії “адміністрування торгівлі валютними цінностями в Україні”. 

Визначено, що адміністрування торгівлі валютними цінностями відбувається на засадах комплексності, обґрунтованості, гнучкості реалізації та адаптивності до умов застосування конт­рольних й інших заходів, доцільності їхнього застосування, скерованості на послідовне вирішення поточних та довгострокових завдань валютної політики держави. 

Визначено особливості функціонування суб’єктів адміністрування торгівлі валютними цінностями в Україні, серед яких Національний банк України, Міністерство економіки України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна податкова служба України та Кабінет Міністрів України загалом.

З’ясовано, що головним суб’єктом адміністрування окресленої сфери публічних правовід­носин є Національний банк України. Саме він реалізовує адміністративні, регуляторні, контроль­ні й інші інструменти у сфері валютних відносин. Водночас розкрито й інші напрями реалізації адміністрування, зокрема окреслено діяльність органів публічного управління в рамках межах процедур оподаткування досліджуваної діяльності.