Функціонування Українських Окружних Рад Української Далекосхідної Республіки як державних органів управління при її державотворенні

Цитування за ДСТУ: Гуменюк В. (2025) Функціонування Українських Окружних Рад Української Далекосхідної Республіки як державних органів управління при її державотворенні.  Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: "Юридичні науки". Том. 12, № 1 (45), С. 38-46. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.45.038

Citation APA: Gumenyuk, V. (2025) Functioning of Ukrainian District Councils of the Ukrainian Far Eastern Republic as State Administrative Bodies During Its State Formation.  Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Legal Sciences. Vol. 12, No. 1 (45), pp. 38-46. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.45.038

1
ЗВО “Університет економіки та права “КРОК”, Україна

Українська нація постійно, що засвідчено хронологічними межами історії України, століттями вела боротьбу за свободу і незалежність, за власну державність і суверенітет. У процесі дослідження визначено, що організаційну структуру українського національного руху на Далекому Сході в цей період становили Українські Окружні Ради, що представляли собою територіальні органи національного самоврядування, які об’єднували та координували діяльність українських організацій на території певних округів (Владивостоцька, Іманська, Хабаровська, Микільсько-Усурійська, Камчатська, Забайкальська, Маньчжурська, Свободненська та Благовіщенська Українські Окружні Ради). Першою виникла Маньчжурська Українська Окружна Рада, яка була створена 16 липня 1917 року. Крім того, вона була однією з перших Українських Окружних Рад, яка розпочала реєстрацію українського населення та видання відповідних документів, які засвідчують особу, що здійснювалося згідно з рішеннями III Українського Далекосхідного з’їзду. Всі українські організації, що існували на Далекому Сході, були ліквідовані в листопаді 1922 року після встановлення радянської влади, а їхні керівники та активісти зазнали арештів. Водночас їхнє майно конфісковано, що є наслідком Читинського процесу – комплексом репресивних заходів радянської кому­ністичної влади, метою яких було придушення українського національного руху на Далекому Сході, здійснений з 05 по 13 січня 1924 року щодо затриманих у 1922 році українських активістів та провідних діячів українського далекосхідного руху.

1. Чорномаз В. (2011). Зелений Клин (Український Далекий Схід). Енциклопедичний довідник. Наукове товариство україністів ім. Т. Г. Шевченка.

2. Реєстр українських урядових і громадських гуртовань. С. 79, 82, 84–89. 

3. Довганюк-Довгань А. (1938). Маньчжурська Українська Окружна Рада // Далекий Схід. № 6. С. 93; № 7. С. 108; № 8. С. 124; № 10. С. 156.

4. Світ І. (1949). Зелена Україна. Нью-Йорк-Шангай. С. 17.

5. Українець на Зеленому Клині. (1917). 10 вересня.

6. Нова Україна. (1918). 8 червня.

7. Українство на Далекому Сході // Нова Україна. Календар на рік 1921-й. В., 1921. С. 134.

8. Сергійчук В. (2000). “Українізація” Росії. Київ. С. 275. 

9. Траф’як М. (1993). Український рух на Далекому Сході (публікація спогадів Л. Глибоцького) // Золоті ворота. Вип. 5. Київ. С. 53.

10. Щире слово. (1920). 4 квітня.

11. Українець на Зеленому Клині (1917. 24 вересня. С. 84.

12. Світ І. (1944). Український Далекий Схід. З передмовою та доповненням Василя Кийовича. Одеса-Хабаровськ, С. 5–6. 

13. Наше слово. (1921). 4 вересня.

14. Вісник Далекосхідної Республіки. (1922). № 2. С. 73; № 5–6. С. 48.

15. Маньчжурський вісник. (1934). 12 травня.