Анотація. Збройні конфлікти залишаються одним із найбільших викликів для міжнародної спільноти, ставлячи під загрозу фундаментальні міжнародні цінності та задекларовані гарантії. Стаття присвячена аналізу сучасних викликів та можливостей реалізації норм міжнародного права у сфері захисту прав людини під час збройних конфліктів, зокрема в контексті війни в Україні.
Дослідження суспільства в правовому аспекті пов’язане з питанням держави, оскільки вона є формою організації суспільства. Держава виступає як інститут управління суспільством. У цьому контексті взаємовідносини між суспільством і державою є однією з найскладніших проблем юриспруденції. Йдеться про встановлення ефективних способів і каналів комунікації. У теорії управління соціально-економічними процесами контроль розглядається як одна з основних функцій.
Актуальність проблематики дослідження наукової статті полягає у тому, що координація діяльності суб’єктів, відповідальних за протидію корупції, є фундаментальним чинником забезпечення ефективності антикорупційної політики. Належна координація дає змогу не просто визначати стратегічні цілі та делегувати функціональні обов’язки між суб’єктами протидії корупції, але й акумулювати їхній потенціал і ресурси для зосередження зусиль на вирішенні ключових завдань у боротьбі з корупцією.
Стаття присвячена дослідженню поняття, принципів та системи публічного управління в адміністративно-політичній сфері. З’ясовано, що поняття публічного управління є складним і багатогранним феноменом. У науковій літературі є низка підходів до його визначення. Водночас ці підходи дають змогу дослідити явище публічного управління через аналіз діяльності, яку воно охоплює.
У сучасному світі участь громадян у діяльності органів публічної влади набуває дедалі важливішого значення. Це зумовлено глобальними соціальними, економічними і політичними змінами, які породжують як нові виклики, так і нові можливості для сучасних демократій.
Українська нація постійно, що засвідчено хронологічними межами історії України, століттями вела боротьбу за свободу і незалежність, за власну державність і суверенітет.
У статті окреслено та проаналізовано активну діяльність релігійних організацій у сфері захисту основоположних прав людини.
У статті доведена актуальність дослідження адміністративно-правової характеристики судових рішень з огляду на сучасне значення розв’язку цієї наукової проблеми, що обумовлюється вираженням правової реальності в межах здійснення правосуддя. Це дасть можливість не лише обґрунтувати розуміння феномену правосуддя як способу реалізації судової влади з точки зору адміністративного права, а й визначити ті напрями, які потребують удосконалення.
У статті зроблено спробу розкрити суть громадського контролю як чинника демократизації судової системи в Україні. З’ясовано, що громадський контроль є істотним чинником демократизації будь-якої інституції. Доведено, що саме активний громадський контроль за судовою владою може стати істотним поштовхом до створення ефективної та справедливої судової системи, забезпечити відкритість та прозорість функціонування судової влади, що зі свого боку, сприятиме збільшенню рівня довіри громадськості до судової системи.
Здійснено концептуальний аналіз моделей комунікативної політики, що дало змогу ідентифікувати її інструментальну роль у забезпеченні ефективної взаємодії органів державної влади та громадськості і на основі цього вдалося згрупувати основні дослідницькі підходи до систематизації моделей комунікативної політики, вказати на їх переваги та недоліки, ідентифікувати комунікативні помилки, до яких призводить їх запровадження за певних умов. Розроблено алгоритм організації контролю за інформаційними потоками у сфері комунікативної взаємодії органів державної влади та громадськості.