Стаття присвячена дослідженню поняття, принципів та системи публічного управління в адміністративно-політичній сфері. З’ясовано, що поняття публічного управління є складним і багатогранним феноменом. У науковій літературі є низка підходів до його визначення. Водночас ці підходи дають змогу дослідити явище публічного управління через аналіз діяльності, яку воно охоплює.
У сучасному світі участь громадян у діяльності органів публічної влади набуває дедалі важливішого значення. Це зумовлено глобальними соціальними, економічними і політичними змінами, які породжують як нові виклики, так і нові можливості для сучасних демократій.
Українська нація постійно, що засвідчено хронологічними межами історії України, століттями вела боротьбу за свободу і незалежність, за власну державність і суверенітет.
У статті окреслено та проаналізовано активну діяльність релігійних організацій у сфері захисту основоположних прав людини.
У статті доведена актуальність дослідження адміністративно-правової характеристики судових рішень з огляду на сучасне значення розв’язку цієї наукової проблеми, що обумовлюється вираженням правової реальності в межах здійснення правосуддя. Це дасть можливість не лише обґрунтувати розуміння феномену правосуддя як способу реалізації судової влади з точки зору адміністративного права, а й визначити ті напрями, які потребують удосконалення.
У статті зроблено спробу розкрити суть громадського контролю як чинника демократизації судової системи в Україні. З’ясовано, що громадський контроль є істотним чинником демократизації будь-якої інституції. Доведено, що саме активний громадський контроль за судовою владою може стати істотним поштовхом до створення ефективної та справедливої судової системи, забезпечити відкритість та прозорість функціонування судової влади, що зі свого боку, сприятиме збільшенню рівня довіри громадськості до судової системи.
Здійснено концептуальний аналіз моделей комунікативної політики, що дало змогу ідентифікувати її інструментальну роль у забезпеченні ефективної взаємодії органів державної влади та громадськості і на основі цього вдалося згрупувати основні дослідницькі підходи до систематизації моделей комунікативної політики, вказати на їх переваги та недоліки, ідентифікувати комунікативні помилки, до яких призводить їх запровадження за певних умов. Розроблено алгоритм організації контролю за інформаційними потоками у сфері комунікативної взаємодії органів державної влади та громадськості.
Охарактеризовано взаємовплив процесів децентралізації влади та становлення громадянського суспільства. Розкрито доцільність та функціональність децентралізації для демократизації системи державного управління. Проаналізовано фактори, що спричиняють активізацію розвитку громадянського суспільства в ході децентралізації влади.
Здійснено теоретико-методологічний аналіз сучасних проблем побудови ефективної держави в Україні. Ідентифіковано основні концептуальні підходи щодо розуміння проблемних аспектів функціонування Української держави. Визначено основні пріоритети утвердження принципів побудови ефективної держави у контексті реалізації системних реформ в Україні.
Розкрито роздуми І. Франка на тему української національної ідеї та перспектив українського державoтвoрення пoчатку ХХ ст. На матеріалах публіцистичної спадщини з’ясовано погляди І. Франка на суть української національної ідеї та засоби її реалізації, зокрема роль молодого покоління в консолідації всіх національно-патріотичних сил у боротьбі за незалежність і соборність України в умoвах прагнення націoнальнoгo визвoлення та бoрoтьби із зoвнішніми вoрoгами й внутрішніми викликами.