Мета. Дослідити азимутально-часові варіації стану іоносфери в період активного збурення, за даними спостережень референцної станції SULP та проаналізувати отримані дані. Методика. Вихідними даними ми вибрали іонофайли із регулярних GNSS-спостережень референцної станції SULP на дату 1, 2, 3 вересня та 1, 2, 3 жовтня 2013 р. на 0, 6, 12, 18 та 23 год. Наступний наш крок полягав у виборі даних про супутники. Таку інформацію формують у добовому файлі програмному забезпеченні Trimble Planning. Частоту реєстрації такого файлу користувач задає індивідульно. В нашому випадку реєстрація даних відбувалася із періодичністю 10 хвилин. На основі вибраних мінімальних, максимальних та середніх значень вертикального вмісту електронів в іоносфері (VTEC), ми обчислили похилі значення загального вмісту електронів в іоносфері (STEC) за вересень і жовтень 2013 р. Представлені карти із азимутально-часовими варіаціями стану іоносфери, виконані за допомогою програмного середовища Surfer. Результати. На основі даних шести добових серій, пов’язаних із збуреннями на Сонці проведено дослідження азимутально-часових варіацій стану іоносфери за спостереженнями референцної GNSS-станції SULP за період 1, 2, 3 вересня 2013 р. та 1, 2, 3 жовтня 2013 р. Проаналізувавши отримані значення STEC, ми побачили, що більш спокійний стан іоносфери спостерігається у вересні, ніж у жовтні, що зумовлено спалахом на Сонці саме 2 жовтня 2013 р. Найспокійніший стан іоносфери зафіксовано на 23 годину кожної доби, максимальне збурення за добовими даними припадає на 12 годину. Наукова новизна полягає у дослідженні азимутально-часових варіацій стану іоносфери в період активного збурення, за вдосконаленою методикою визначення параметрів іоносфери у мережі супутникових станцій Західної України, використовуючи дані спостережень на станції SULP, яка входить до мережі референцних станцій ZAKPOS/UA-EUPOS. Практична значущість. Дослідивши азимутально-часові варіації стану іоносфери для однієї станції, ми зможемо виконати просторово-часовий розподіл іоносфери для території України за даними референцених GNSS-станцій.
- Антонович К. М. Использование спутниковых радионавигационных систем в геодезии: в 2 т. Монография / К. М. Антонович. – М.: ФГУП “Картгеоцентр”, 2005. – 334 с.
- Міжнародна іоносферна модель IRI: https://cosparhq. cnes.fr/
- Захаров И. Г., Ляшенко М. В. Сравнение экспери ментальных и модельных значений полного электронного содержания в ионосфере над Восточной Европой // Радиофизика и радиоастрономия. – 2003. – Т. 8, 3. – С. 280–286.
- Ратовский К. Г., Потехин А. П., Медведев А. В., Куркин В. И. Современный цифровой ионозонд DPS-4 и его возможности // Солнечно-земная физика. – Новосибирск: Изд-во СО РАН, 2004. – Вып. 5 (118). – С. 102–104.
- Черногор Л. Ф. Исследование ионосферных процессов над Украиной / Л. Ф. Черногор, И. Ф. Домнин, Л. Я. Емельянов, Д. В. Котов, М. В. Ляшенко // Космічні дослідження в Україні (2010–2012) – К.: Академперіодика, 2012. – C. 33–43.
- Янків-Вітковська Л. М. Методика визначення параметрів іоносфери у мережі супутникових станцій Західної України. / Л. М. Янків-Вітковська // Космічна наука і технологія. –2013. – Т. 19. – № 6. – С. 47–52.
- Янків-Вітковська Л. М. Використання двочастотних GNSS спостережень для визначення параметрів іоносфери / Л. М. Янків-Вітковська // Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2012. – Вип. 76. – С. 19–29.
- Klobuchar J., Ionospheric time-delay algorithm for single-frequency GPS users // IEEE Transactions on Aerospace and Electronics System, 1987, AES 23(3), рр. 325–331.
- Memarzahed Y. Ionospheric modeling for precise GNSS applications, PhD thesis, 2009. – 242 p.
- Zakpos – мережа референцних GPS-станцій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakpos.zakgeo.com.ua.
- http://www.spaceweather.com/archive.php?view=1&day=10&month=02&year=2013