Соціальна ефективність правосуддя та шляхи її підвищення

У статті проаналізовано особливості соціальної ефективності правосуддя, проблеми її забезпечення та шляхи підвищення. Зазначається, що ефективність правосуддя належить до пріоритетних завдань держави, з яким прямо пов’язане забезпечення прав людини і громадянина. Виділено соціальні фактори, які негативно впливають на ефективність правосуддя, до яких слід віднести, окрім режиму воєнного стану, зниження рівня довіри суспільства до суду, корумпованість, а також цілий ряд політичних, економічних та соціальних реалій. Зазначається, що на законодавчому рівні прийнято ряд нормативно-правових актів, які спрямовані на реформу судочинства, в тім числі і на підвищення його ефективності.

Акцентовано на підвищенню ефективності правосуддя як важливому напряму діяльності судової влади, який реалізується в різних напрямах, ключовим із яких є підвищення суспільної довіри та поваги до суду. Рівень довіри до суду в Україні є невисоким, причиною чого є ряд організаційно-правових та соціальних аспектів. Збільшити цей рівень можна шляхом реформи судової системи, вдосконалення діяльності судів, розширення зв’язків суду із громадськістю, запозичення передового світового досвіду діяльності судової гілки влади відповідно до найвищих стандартів захисту прав і свобод людини і громадянина та розробки подальшої стратегії вдосконалення судової системи тощо. Зазначається, що довіра до суду пов’язана із прозорістю судової системи та сприятиме зміцненню авторитету суду, підвищенню його соціального статусу. Важливою соціальною вимогою до діяльності судів є вимога високої моральності та верховенства етичних норм.

Зазначено, що дотримання принципу гуманізму є критерієм справедливості суду, адже даний принцип стосується забезпечення та визнання цінності людини. Важливим елементом ефективності правосуддя є дотримання принципу змагальності. В даному аспекті змагальність слід розглядати не як просту суперечку двох сторін в судовому процесі, яка спрямована на задоволення суб’єктивних інтересів. Змагальність, це, насамперед, діалектична боротьба протилежностей, яка веде до пізнаня об’єктивної дійсності, відновлення справедливості та встановлення істини, до пізнання реального світу. Змагальність закладає основи суддівського правопізнаня, а не лише розгляду справи по суті.