Маркетингове управління підприємств залізничного транспорту: шляхи розкриття потенціалу

2022;
: cc. 128 - 136
1
Національний університет «Львівська політехніка»
2
Національний університет «Львівська політехніка»

Здійснено емпіричні дослідження маркетингового управління підприємств залізничного транспорту (перевізників). Отримано цілісну картину рівня маркетингового управління потенціалом підприємств залізничного транспорту. Досліджено їхні маркетингову політику, інноваційну політику, інвестиційний клімат, інформаційне забезпечення. Сформовано портрет підприємств, що репрезентують ринок залізничних вантажних перевезень України.

  1. Дикань В. Л., Воловельська І. В. (2020/2021). Методика управління залізничним транспортом на основі принципів активізації творчого мислення. Вісник економіки транспорту і промисловості, 72–73, 7–15.
  2. Гринкевич С. С. Сірик З. О., Пилипів Н. (2021). Сучасні особливості розвитку логістичної системи залізничних перевезень. Український журнал прикладної економіки та техніки, 6 (3), 146–151.
  3. Зоріна О. І. (2021). Науково-практичний підхід до розподілу експлуатаційних витрат на утримання вантажних станцій в умовах невизначеності. Вісник економіки транспорту і промисловості, 75, 138–149.
  4. Копитко В. І., Саксон О. Ю. (2017). Маркетинго-логістичне забезпечення ринку перевезень в умовах реформування залізничного транспорту. Збірник наук. праць Дніпропетровського нац. ун-ту за- лізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Проблеми економіки транспорту, 13, 69–75.
  5. Каличева Н. Є., Масан В. В., Лобанова Є. В. (2020/2021). Сучасні тенденції розвитку підприємств залізничного транспорту. Вісник економіки транспорту і промисловості, 72–73, 22–28.
  6. Mnykh O., Kostiuk O., Dalyk V. and Zaitseva A. (2020). Digitalization of economy and assessment of opportunities and implementation. International Journal of Advanced Science and Technology, 29(8s), 2470–2476.
  7. Двуліт З. П. та Селюченко Н. Є. (2021). Формування інформаційного забезпечення розвитку вантажних перевезень АТ “Укрзалізниця”. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку, 3(2), 9–20.
  8. Обруч Г. В. (2021). Цифрова трансформація підприємств залізничного транспорту в умовах розбудови глобального цифрового транспортно-логістичного простору. Вісник економіки транспорту і промисловості, 74, 91–101.
  9. Кірдіна О. Г., Ямпольська А. С. (2021). Управління ресурсним забезпеченням розвитку залізничного транспорту в умовах цифровізації. Вісник економіки транспорту і промисловості, 74, 15–26.
  10. Токмакова І. В., Панченко Н. Г., Кургузова М. Ю. (2021/2022). Розроблення антикризової стратегії підприємства в умовах цифрової трансформації. Вісник економіки транспорту і промисловості, 76–77, 70–81.
  11. Crozet Y. (2017). Rail freight development in Europe: how to deal with a doubly-imperfect competition?Transportation Research Procedia 25, 425–442.
  12. Dolinayova A., et al. (2016). Liberalization of the railway freight market in the context of a sustainable transport system. Transportation Research Procedia 14, 916–925.
  13. Duleba S., Farkas B., (2019). Principal Component Analysis of the Potential for Increased Rail Competitiveness in East-Central Europe. Sustainability, 11, 4181.
  14. Ferguson S. M., Olfert M. R. (2016). Competitive pressure and technology adoption: evidence from a policy reform in Western Canada. American journal of agricultural economics, 98 (2), 422–446.
  15. Mäkitalo M. (2011). Why Do Open Rail Freight Markets Fail to Attract Competition? Analysis on Finnish Transport Policy, EJTIR 1(1), 1–19.
  16. Perennes P. (2017). Open Access for Rail Passenger Services in Europe: Lesson Learnt from Forerunner Countries. Transportation Research Procedia, 25, 358–367.
  17. Аксьонов І. М. (2020). Системный подход и системный анализ в маркетинго-логистическом менеджменте транспортных систем. Review of Transport Economics and Management, 3 (19), 87–98.
  18. Ілляшенко С. М., Ілляшенко Н. С., Шипуліна Ю. С., Райко Д. В. (2021). Перспективи і проблеми інноваційного розвитку в умовах четвертої промислової революції. Управління інноваційною діяльністю: теорія і практика: кол. монографія / за заг. ред. О. Д. Витвицької. Київ: ТОВ “АГРАР МЕДІА ГРУП”, 112–131.
  19. Зайцева І. Ю. (2021/2022). Проведення ICO як сучасний підхід до інвестиційного забезпечення впровадження інновацій на залізничному транспорті України. Вісник економіки транспорту і промисловості, 76–77, 81–89.
  20. Кузнецов Є. М. (2021). Стратегічні напрями підвищення інноваційної активності підприємств залізничного транспорту. Вісник економіки транспорту і промисловості, 75, 150–159.
  21. Український інститут майбутнього (2018). Чи є майбутнє в українського залізничного транспорту? [Електронний ресурс]. Режим доступу:<https://www.uifuture.org/publications/reports/24515-chy/ye/maybutnie/ v/zaliznychnoho/transportu> (Дата звернення 15.06.2022).
  22. Український інститут майбутнього, 2019. Розділ Економічної Стратегії “Україна 2030Е – країна з розвинутою цифровою економікою”. URL: <https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu- ekonomikoyu.html> (Дата звернення 19.03.2022).
  23. Центр транспортних стратегій. Transport Book 2021. URL: <https://cfts.org.ua/transport-book-2021> (Дата звернення 01.09.2022).
  24. Український Логістичний Альянс (2018). Експрес аналіз 2018, про готовність української залізниці   до   впровадження   приватної   тяги,  стан  вантажних   вагонів  та  законопроект   №  7316. URL:<https://logisticsmanagement.files.wordpress.com/2018/07/d0b6d0b4d0bfd183d0b1d0bbd0b8d0bad0b0d186d0 b8d18f-2.pdf/> (Дата звернення 15.06.2022).
  25. Центр економічної стратегії. URL:< https://ces.org.ua/> (Дата звернення 01.09.2022).