1. 1(36)2024
  2. Седиментаційні індикатори сучасних морфодинамічних процесів на скелях масиву «Камінь» (с. Урич, Східні Бескиди, Українські Карпати

Седиментаційні індикатори сучасних морфодинамічних процесів на скелях масиву «Камінь» (с. Урич, Східні Бескиди, Українські Карпати

JGD.
2024;
Випуск 1(36)2024, Номер 1(36)
Надіслано: Березень 05, 2024
Автори:
  1. Галина. Байрак
  2. Лариса Генералова
1
Львівський національний університет імені Івана Франка
2
Львівський національний університет імені Івана Франка

Досліджено типи сучасних морфодинамічних процесів на скельному масиві “Камінь” у селі Урич (Східні Бескиди, Українські Карпати), який є пам’яткою природи та історико-культурним заповідником. Виявлено взаємозв’язки між сучасними проявами процесів та седиментологічними фаціями палеогенових порід ямненської світи. Вони формувалися у геодинамічних умовах Зовнішньокарпатського глибоководного океанічного палеобасейну і зазнали деформування на етапах акреції та орогенії в процесі становлення Карпатської складчасто-покривної споруди. Головними методами досліджень були морфологічні, морфодинамічні, седиментологічні та літологічні. Сучасні морфодинамічні процеси на стінках скелі класифіковані за походженням, локалізацією в межах досліджуваного об’єкту та величиною покриття стінок скелі. За походженням морфодинамічні процеси представлені видами: розмокання і “віспа”; дезінтеграція; десквамація; луcкування; лункування (ямковість); сотове вивітрювання (ураженість формами honeycombs та alveoles); видування та вимивання; лінійна підповерхнева ерозія; біогенне площинне вивітрювання; біогенне лінійне вивітрювання; обвали блоків; руйнування вздовж різних типів тріщинуватості: тектонічної, бортового відпору, вивітрювання, напластувань; тріщинуватість за каскадною гравітаційною складчастістю. За величиною покриття стінок скелі виділено: мікропроцеси (локальні прояви), мезопроцеси середнього масштабу і мезопроцеси великого масштабу, при  глибині дезінтеграції від одного до десяти сантиметрів. Мікропроцеси та мезопроцеси середнього масштабу, які відбуваються на поверхнях скель, мають чітку обумовленість із первинними седиментаційними структурно-текстурними рисами порід та їхнім літологічним складом. Для мезопроцесів великого масштабу домінуючу роль відіграють тріщинні парагенези субкарпатського та антикарпатського напрямів. Дослідження процесів руйнування скельного масиву “Камінь” є важливими для визначення його збереженості як цінного об’єкта історичної, культурної і геотуристичної спадщини. Отримані результати свідчать, що окремі блоки скелі сильно уражені поверхневими процесами, на які накладаються глибокі полігенетичні тріщини. Це дає підставу для впровадження заходів щодо посилення стійкості скельного масиву.

сучасні морфодинамічні процеси
геодинамічні палеоумови
седиментаційні риси порід
скельний масив “Камінь”
Східні Бескиди
Українські Карпати
  1. Байрак Г., Гаврилів М. Формування скельних комплексів Бескидів. Фізична географія та геоморфологія. Вип. 3(64). К.: ВГЛ “Обрії”, 2011. С. 63–72.
  2. Байрак Г., Теодорович Л. Оцінка привабливості геотуристичних районів Бескидів Українських Карпат. Проблеми геоморфології і палеогеогра­фії Українських Карпат і прилеглих територій: Збірник наукових праць. Львів : ЛНУ імені Івана Франка. 2023. Вип. 1 (15). С. 154–171. https://doi.org/10.30970/gpc.2023.1.3953.
  3. Бубняк, I., Бубняк, A., Віхоть, Ю., Спільник, Р. Тріщинуватість гірських порід флішового ком­плексу Українських Карпат у межиріччі Опору та Оряви, її тектонічне значення. Геодинаміка, 2007. № 6, 16–19. https://doi.org/10.23939/ jgd2007. 01.016.
  4. Волошин П. Інженерно-геоморфологічна характе­ристика Урицьких скель. Проблеми геоморфо­логії і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій: Збірник наук. праць. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2012. С. 172–180. https://geography.lnu.edu.ua/research/problemy-heomorfolohiji-i-paleoheo....
  5. Гавришків Г. Петрографія палеоценових відкладів “екзотичних скель” Скибової зони Українських Карпат. Збірник наук. праць Інституту геоло­гічних наук НАН України. 2008. Вип. 1. С. 67–69. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13467.
  6. Генералова Л., Костюк О., Генералов А. Турбі­дити в середньопалеоценових строкатоколірних утвореннях Скибового покриву межиріччя Опо­ру та Свічі Українських Карпат. Вісник Львів­ського університету. Серія геологічна. 2022. Вип. 36. С. 44–67. http://dx.doi.org/10.30970/ vgl.36.04.
  7. Геотуристичний путівник по шляху “Гео-Карпа­ти” Кросно – Борислав – Яремче : монографія. [за ред. І. М. Бубняка i А. Т. Солєцького]. Кросно: Державна Вища Професійна Школа, 2013. 144 с.
  8. Гнилко О., Гнилко С., Генералова Л., Наварівсь­ка К. Стратиграфія та палеогеографічні умови формування відкладів карпійської серії (басейни рік Стрий та Опір, Українські Карпати). Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2020. Вип. 54. С. 50–68. http://dx.doi.org/ 10.30970/vgg.2020.54.10455.
  9. Гнилко О., Гнилко С., Кулянда М., Марченко Р. Тектоно-седиментаційна еволюція передової частини насувної споруди Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин. 2021.  №1–2 (183–184). С. 45–59. https://doi.org/10.15407/ ggcm2021.01-02.045.
  10. Гнилко О., Андреєва-Григорович А., Гнилко С. Вік та умови накопичення палеоценових відкла­дів Скибового покриву Карпат на основі мікро­палеонтологічних та седиментологічних даних. Геологія і геохімія горючих копалин. 1–2 (187–188). 36–47. https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.036.
  11. Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000. Аркуш М-35-XXV (Івано-Фран­ківськ). Карпатська серія. Пояснювальна запис­ка. Київ : УкрДГРІ, 2007. 150 с.
  12. Зінько Ю. Реальні і потенційні геотуристичні ресурси Заходу України. Проблеми геоморфо­логії і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій: Збірник наук. праць. 2022. Вип. 1(14). С. 203–238. https://doi.org/10.30970/ gpc.2022.1.3863.
  13. Кравчук Я. С. Рельєф Українських Карпат: моно­графія. Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2021. 576 с.
  14. Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. К.: УкрДГРІ, 2001. 144 с.
  15. Куліш, Е., Корецька, С. Особливості досліджень інженерно-геологічної будови скель "Тустань" для збереження та можливості реставрації пам’ятки архітектури. Будівельні матеріали та вироби. 2018. Вип. 5-6(99). 112–115. https://doi.org/10.48076/2413-9890.2018-99-16.
  16. Ступка О.С. Формування флішу Карпат в еволюції Тетісу – новий погляд на проблему. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2010. №2. С. 51–62.
  17. Adamovič J., Mikulaš R., Navratil T. Spherical and ellipsoidal cavities in European sandstones: a product of sinking carbonate dissolution front. Zeitschrift für Geomorphologie. 2015. 59, Suppl. 1, 123–149. https://doi.org/10.1127/zfg_suppl/2015/S-00177.
  18. Alexandrowicz Z. Sandstone rocky forms in Polish Carpathians attractive for education and tourism’ Przegląd Geologiczny. 2008. 56, 8/1: 680–687. https://www.pgi.gov.pl/images/stories/przeglad/pg_2008_08_01_19.pdf.
  19. Bayrak G. Morphologic classification of the Beskids rocks in the Ukrainian Carpathians. Problems of geomorphology and paleogeography of the Ukrainian Carpathians and adjacent territories. 2019. 1 (9). С. 117–132. http://dx.doi.org/10.30970/ gpc.2019.1.2806.
  20. Bayrak G., Teodorovych L. Geological and geomor­phological objects of the Ukrainian Carpathians’ Beskid Mountains and their tourist attractiveness. Journ. Geology, Geography and Geoecology. 2020. № 29 (1). C. 16–29. https://doi.org/10.15421/ 112002.
  21. Bayrak G., Zinko J. Tafoni on rock surfaces in the Ukrainian Beskydy Mountains: morphological observations. 14th International Symposium on Pseudokarst (Sudetes, Southwestern Poland, Karłуw 24–27th May 2023). Wrocław: Institute of Geography and Regional Development, University of Wrocław, 2023. S. 10–15. ISBN 978−83−62673 −85−8.
  22. Duszynski, F., Migon, P., Kasprzak, M.  Underground erosion and sand removal from a sandstone tableland, Stołowe Mountains, SW Poland. Catena. 2016. 147, 1–15. https://doi.org/10.1016/j.catena. 2016.06.032.
  23. Filippi, M., Bruthans, J., Řihošek, J., Slavík, M., Adamovič, J., & Mašín, D. (2018). Arcades: Products of stress-controlled and discontinuity-related weathering. Earth-Science Reviews, 180, 159-184. https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2018. 03.012.
  24. Havryshkiv, H., Radkovets, N. Paleocene deposits of the Ukrainian Carpathians: geological and petro­graphic characteristics, reservoir properties. Baltica, 2020. 33 (2), 109–127. Vilnius. https://doi.org/ 10.5200/baltica.2020.2.1.
  25. Jahn A. Geneza scalek granitiwych. Czas.Geogr., T. XXXIII, z.I, 1962.
  26. Leszczynski S. Piaskowce ciężkowickie jednostki śląskiej w Polskich Karpatach: studium sedymen­tacji głębokowodnej osadów gruboklastycznych. Polish Geological Society. 1981. 51, 3-4. https:// geojournals.pgi.gov.pl /asgp/article/view/11985.
  27. Migon, P. Sandstone geomorphology – Recent ad­vances. Geomorphology. 2021. 373 (Suppl. 1) https://doi.org/10.1016/j.geomorph.2020.107484.
  28. Migon, P. Weathering and Hillslope Development. In book: Reference Module in Earth Systems and Environmental Sciences. 2022. https://doi.org/ 10.1016/B978-0-12-818234-5.00215-7.
  29. Migon, P., Duszynski, F. Ruiniform Relief. In book: Reference Module in Earth Systems and Envi­ronmental Sciences. 2021. https://doi.org/10.1016/ B978-0-12-818234-5.00199-1.
  30. Mol L., Viles H.A. The role of rock surface hardness and internal moisture in tafoni development in sandstone. Earth Surface Processes and Landforms, 2012. 37(3): 301–314. https://onlinelibrary.wiley. com/doi/abs/10.1002/esp.2252.
  31. Paradise T. R. Tafoni and Other Rock Basins. Refe­rence Module in Earth Systems and Environmental Sciences, 2015. Elsevier. https://doi.org/10.1016/ B978-0-12-409548-9.09570-1.
  32. Sedimentary environments and facies. (1986). Ed. By H.G.Reading. Blackwell Scientific, 615 p.
  33. Stadnik R., Waśkowska A. (2015). Sedimentary indi­cators of a deep sea environment, in the sandstones of rocky forms, from the Ciężkowice-Rożnów Landscape Park (Outer Carpathians, Poland). Geo­tourism 1–2 (40–41): 37–48. http://dx.doi.org/ 10.7494/geotour.2015. 40-41.37.
  34. Turkington A., Philips J. Cavernous weathering, dynamical instability and self-organization. Earth Surface Processes and Landforms, 2004. 29, 665– 675. https://doi.org/10.1002/esp.1060.
  35. Urban J. Structural, lithological and tectonic con­straints on the development and evolution of sand­stone tors in the Swietokrzyskie (Holy Cross) Mountains. Prz. Geol., 2020. 68: 112–126; https://doi.org/10.7306/2020.4.
  36. Urban J., Górnik M. Some aspects of lithological and exogenic control of sandstone morphology, the Świętokrzyskie (Holy Cross) Mts. case study, Poland. Geomorphology. 2017. 295: 773-789. https://doi.org/10.1016/j.geomorph.2017.08.010.
  37. Urban J., Panek T., Hradecky J., Tabořik P. Deep structures of slopes connected with sandstone crags in the upland area of the Świętokrzyskie (Holy Cross) Mountains, Central Poland. Geomorphology. 2015. 246: 519-530. https://doi.org/10.1016/ j.geomorph.2015.06.048.