Використання комплексу газогрунтової зйомки та геофізичних досліджень у задачі окреслення території грязьового вулканізму в межах Розвадівської площі Львівської області

https://doi.org/10.23939/jgd2024.01.085
Надіслано: Березень 11, 2024
1
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
2
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
3
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
4
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
5
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
6
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
7
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Метою досліджень є обґрунтування наукових засад виникнення грязьового вулкану в межах конкретної ділянки Передкарпатського прогину у звязку з наявністю прирозломного малоглибинного газового покладу на Розвадівській площі та відображення його елементів у полях газогрунтової зйомки та електрометрії. Актуальність роботи визначається необхідністю вирішення екологічної проблеми забруднення навколишнього середовища вуглеводневими газами, а також встановлення та прогнозування ступеня викидів газогрязевої суміші. При цьому вирішується задача наявності (чи відсутності) зв`язку впливу, порушеного за рахунок розбурювання Рудниківської газоперспективної площі та зазначеного Розвадівського покладу шляхом співставлення результатів газогрунтової та геофізичної зйомок в значному регіоні, що охоплює зазначені площі. Методика досліджень полягає: 1) у застосуванні досліджень із різним фізичним обгрунтуванням (газогрунтова зйомка та електрометрія); 2) порівнянні результатів зйомок, виконаних на одній площі та по однаковій сітці спостережень; 3)виявленні аномалій у межах дослідженої території та їх тлумачення з точки зору розвитку грязьового вулканізму. Результати досліджень. Інформаційну основу гозометрії складають безпосередні виміри вільного газу в регулярній системі спостережень в атмосфері грунтового середовища, їх статистичні характеристики та розрахункові показники загазованості. Тому, карти розподілу загазованості є інформативними. Застосовані дослідження методом природного імпульсного електромагнітного поля Землі дозволили диференціювати площу за ступенем інтенсивності електромагнітного випромінювання, зважаючи на різну глибинність джерел і, таким чином, виявити ділянки напружено-деформованого стану гірських порід та кваліфікувати їх у відповідності з причинами. Наукова новизна полягає у наступному: 1) у зазначенні відсутності зв’язків між порушеним за рахунок буріння масивом та природним катаклізмом; 2) у зазначенні причин природного катаклізму і його обгрунтованому механізмі та класифікації події як грязьового вулкану. Практична значущість. Інтерпретація одержаних результатів дає можливість визначити причини надзвичайної геологічної події на Розвадівській площі Львівської області, класифікувати подію та її наслідки як прояв елементів грязьового вулканізму, встановити відсутність зв`язку зазначеної події з техногенним порушенням (бурінням) геологічного середовища на сусідніх ділянках.

 

  1. Георозвідка ТОВ (2019) Уточнений проект пошуково-розвідувального буріння на рудниківській площі (Львівська область, Україна). Львів.
  2. Довбніч, М. М., Стовас, Г. М., Канін, В. О. (2012). Спостереження ПІЕМПЗ і вертикального градієнту магнітного поля Землі на полі шахти ім. О.Ф. Засядька. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, 10, 342–348.
  3. Дещиця С. А.,  Підвірний О. І.. Романюк О. І., Садовий Ю. В., Коляденко В. В., Савків Л. Г., Мищишин Ю. С. Оцінка стану екологічно проблемних об’єктів Калуського гірничо-промис-лового району електромагнітними методами та їх моніторинг. Наука та інновації, 2016, No 5. С. 47-59.
  4. Дзьоба У. О. Ефективність застосування методу ПІЕМПЗ для моніторингу стану геологічного середовища при вирішенні прикладних інженерних задач. Вісник Одеського національного університету. Том 25 № 2(37) (2020) С. 238-253.  https://doi.org/10.18524/2303-9914.2020.2(37).216574
  5. Дяків В. О., Павлюк В. І., Яремович М. В. (2023) Геологічні прояви, ймовірні природні та техногенні чинники активізації грязевого вулканізму в ніч з 26 на 27 квітня 2023 р. у с. Розвадів Стрийського району Львівської області. Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції: «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування». С. 470-477.
  6. Нафтогазовий науково-технологічний парк ТОВ (2023) Звіт про науково-дослідну роботу "Дослідження методами імпульсного електромагнітного поля Землі та газогрунтової зйомки для контролю напруженого стану гірських порід і ступеня загазованості природного середовища на території с. Розвадів з метою надання рекомендацій щодо дегазації масиву гірських порід  та зменшення ризику витоку газів і рідин на поверхню". Івано-Франківськ.
  7. Artym, I. V., Kurovets, S. S.,  Zderka, T. V.,  Yarema, A. V., & Kurovets, I. M. (2019) Development of the rocks fracturing model on the Carpathian region example. Conference Proceedings, 18th International Conference on Geoinformatics - Theoretical and Applied Aspects, https://doi.org/10.3997/2214-4609.201902064 Retrieved from www.scopus.com
  8. Bagriy, S., Kuzmenko, E., & Motkalyk, A. (2017). Prediction of karst cave-in processes at the Solotvyno rock salt deposit applying geophysical methods. The 16th International Conference Geoinformatics - Theoretical and Applied Aspects, https://doi.org/10.3997/2214-4609.201701892 Retrieved from www.scopus.com
  9. Bagriy, I. D., Kuzmenko, S. O., Naumenko, Uliana, & Zubal, S. D.. (2019). New technology for exploration of hydrogen accumulations and forecast of geodynamic phenomena. 1-4. 10.3997/2214-4609.201903188. 
  10. Baillie, J., Risk, D., Atherton, E., O’Connell, E., Fougère, C., Bourlon, E., & MacKay, K. (2019). Methane emissions from conventional and unconventional oil and gas production sites in southeastern Saskatchewan, Canada. Environmental Research Communications, 1(1), 011003. https://doi.org/10.1088/2515-7620/ab01f2
  11. Busetti, M., Geletti, R., Civile, D., Sauli, C., Brancatelli, G., Forlin, E., ... & Cova, A. (2024). Geophysical evidence of a large occurrence of mud volcanoes associated with gas plumbing system in the Ross Sea (Antarctica). Geoscience Frontiers, 15(1), 101727. , https://doi.org/10.1016/j.gsf.2023.101727.
  12. Gryga, M. Y., Bagriy, I. D., Starodubets, K. M., & Semenyuk, V. G. (2016, May). Geochemical data analysis and prediction of hydrocarbon accumulation in the territory of Rotmistrovka impact structure. In 15th EAGE International Conference on Geoinformatics-Theoretical and Applied Aspects (Vol. 2016, No. 1, pp. 1-5). European Association of Geoscientists & Engineers. https://doi.org/10.3997/2214-4609.201600512. 
  13. Fedoriv V., Bagriy S., Piatkovska I., Femyak Y., Trubenko A. (2019) Petrophysic model for determin clayness of rocks by the results of complex geophysical researches. 18th International Conference on Geoinformatics - Theoretical and Applied Aspects, https://doi.org/10.3997/2214-4609.201902116 Retrieved from www.scopus.com
  14. Ftemov, Y. M., Fedoriv, V. V. & Maniuk, V. M. (2021) Petrophysical models for estimating filtration-capacity parameters of complex reservoir rocks at Kachalivske oil and gas condensate field. The XXth International Conference “Geoinformatics: Theoretical and Applied Aspects, https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215521017 Retrieved from www.scopus.com
  15. Kopf, A. J. (2002). Significance of mud volcanism. Reviews of Geophysics, 40. https://doi.org/10.1029/2000RG000093
  16. Kuzmenko E. D., Bahrii S. M., Dzioba U. O. The depth range of the Earth’s natural pulse electromagneticfield (or ENDEMF). Journal of Geology, Geography an Geology. Dnipro 2018. 27 (3),466-477. https://doi.org/10.15421/111870. 
  17. Mazzini, A. (2009). Mud volcanism: Processes and implications. Marine and Petroleum Geology, 26, 1677-1680. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2009.05.003
  18. Panahi, B. M. (2005). Mud Volcanism, Geodynamics and Seismicity of Azerbaijan and the Caspian Sea Region. In: Martinelli, G., Panahi, B. (eds) Mud Volcanoes, Geodynamics and Seismicity. NATO Science Series, vol 51. Springer, Dordrecht. https://doi.org/10.1007/1-4020-3204-8_7
  19. Riznychuk, A. I., Famyak, Ya. M., Fedoriv, V. V., Charkovskyi, V. M., Deineha, R. O. & Stetsiuk, R.B. (2021) Technical and technological solutions to prevent destruction of the walls of directional wells in the mining and geological conditions of Ukrainian fields. Conference Proceedings15th International Conference Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment, https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215K2041 Retrieved from www.scopus.com
  20. Sechman, H., Mościcki, W. J., & Dzieniewicz, M. (2013). Pollution of near-surface zone in the vicinity of gas wells. Geoderma, 197, 193-204. https://doi.org/10.1016/j.geoderma.2013.01.012
  21. Sechman, H. (2022). Detailed analysis of gaseous components in soil gases around petroleum wells-An effective tool for evaluation of their integrity. Applied Geochemistry, 142, 105346. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2022.105346
  22. Schütze, C., Vienken, T., Werban, U., Dietrich, P., Finizola, A., & Leven, C. (2012). Joint application of geophysical methods and Direct Push-soil gas surveys for the improved delineation of buried fault zones. Journal of Applied Geophysics, 82, 129-136. https://doi.org/10.1016/j.jappgeo.2012.03.002
  23. Toutain, J. P., & Baubron, J. C. (1999). Gas geochemistry and seismotectonics: a review. Tectonophysics, 304(1-2), 1-27.. https://doi.org/10.1016/S0040-1951(98)00295-9
  24. Yarema A. V., Zderka T. V., Kurovets S. S., Khovanets N. P. (2020) Gas-geochemical predicting and system assessment of oil and gas prospects for the purpose of increasing exploration efficiency. Geoinformatics: Theoretical and Applied Aspects 2020, https://doi.org/10.3997/2214-4609.2020geo148 Retrieved from www.scopus.com
  25. Vyzhva, Serhii, Solovyov, I., Mykhalevych, I., Kruhlyk, Viktoriia, & Lisny, G.. (2021). Use of direct hydrocarbon indicators for forecasting hydrocarbons deposits. 1-5. https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215K2109. 
  26. Zarroca, M., Linares, R., Bach, J., Roqué, C., Moreno, V., Font, L., & Baixeras, C. (2012). Integrated geophysics and soil gas profiles as a tool to characterize active faults: the Amer fault example (Pyrenees, NE Spain). Environmental Earth Sciences, 67, 889-910. https://doi.org/10.1007/s12665-012-1537-y