деформації

Метою досліджень є обґрунтування наукових засад виникнення грязьового вулкану в межах конкретної ділянки Передкарпатського прогину у звязку з наявністю прирозломного малоглибинного газового покладу на Розвадівській площі та відображення його елементів у полях газогрунтової зйомки та електрометрії. Актуальність роботи визначається необхідністю вирішення екологічної проблеми забруднення навколишнього середовища вуглеводневими газами, а також встановлення та прогнозування ступеня викидів газогрязевої суміші.

Викладені результати деформаційних спостережень у зоні Закарпатського внутрішнього прогину в районі м. Берегове. Виміри ведуться з використанням лазерного реєстратора і цифрової системи збереження деформаційних і метеотемпературних результатів спостережень. Особливу увагу приділено вивченню температурного режиму у контрольованому масиві породи для дослідження термопружних геомеханічних процесів з метою розробки надійної методики кореляції ендогенних і екзогенних джерел прояву деформації земної кори.

На основі результатів комплексного аналізу даних геодезичних вимірів і геологічного вивчення території Теребле-Ріцької дериваційної гідроелектростанції створена геодинамічна модель взаємодії інженерних споруд та геологічного середовища. Викладені рекомендації для проведення моніторингу геодинамічних процесів.

Аналізуються результати деформографічних спостережень за 2007-2012рр., проведених у Закарпатській сейсмічноактивній зоні, де наукові дослідження спрямовані на вивчення сучасних тектонічних процесів, викликаних літосферними та післясейсмічними явищами.

Проведено комплексні геофізичні спостереження в зоні Оашського розлому, розглянуто вплив метеорологічних параметрів на сейсмодинамічний стан, відмічено зв'язок геодинамічних параметрів із варіаціями параметрів геофізичних полів, досліджено параметри динамічного характеру в деформаційних процесах в регіоні, які можна використати як характеристики геофізичних процесів земної поверхні в зоні можливих місцевих землетрусів.

Мета. Літосфера Українського щита (УЩ) представлена мозаїкою мегаблоків, які у різний час мали різну конфігурацію та, ймовірно, в ранньому археї належали до різних мікроконтинентів. Сьогодні існують різні, не пов’язані між собою, моделі геодинамічного розвитку північно-західної (Волинський, Бузький, Росинський мегаблок) і центральної (Інгульський мегаблок) частин УЩ. Через це поки що неможлива побудова загальної моделі геодинамічного розвитку в протерозої всієї західної частини щита, яка має велике значення для вирішення питань палеогеодинаміки докембрію.

Мета. Метою роботи є провести комплексний аналіз сейсмічності, геології, сейсмотектоніки та різномасштабних геодинамічних процесів у районі Теребле-Ріцької ГЕС в Українському Закарпатті (23.35-23.87ºS, 48.23-48.51ºN) для уточнення оцінок геоекологічних ризиків.