Вдосконалення наявних та розробка нових генерувальних електроенергетичних систем є актуальною науково-практичною проблемою. Розроблена математична модель модулятора напруги – компонента безконтактної вентильної системи збудження генератора стабільної частоти як засіб комп’ютерного дослідження закономірностей перебігу електромагнітних процесів на стадії розробки принципово нових надійніших і ефективніших систем генерування електроенергії в частині забезпечення стабільності частоти напруги за змінної частоти обертання ротора генератора. Математична модель розроблена у фазних координатах на базі теорії математичного моделювання електромашино-вентильних систем, враховує комутаційні процеси вентилів і взаємний вплив структурних елементів, що становить предмет наукової новизни, а її програмна реалізація має практичну значимість в розробці новітніх систем генерування електроенергії, на що спрямована робота в перспективі. Представлені результати комп’ютерного дослідження модулятора напруги на предмет впливу його схеми електричного кола на перебіг електромагнітних процесів з метою її оптимізації.
[1] К. М. Василів, “Методи і моделі аналізу процесів автономних систем електроживлення на базі асинхронізованого генератора з безконтактним каскадним модульованим збуджувачем”, докторська дисертація, НУБіП, Київ, Україна, 2010.
[2] К. М. Василів, “Математична модель автономної електроенергетичної системи на базі генератора з двофазно-трифазним безконтактним модульованим збуджувачем”, Технічна електродинаміка, 2002, № 6, ст. 31–37.
[3] К. М. Василів, “Математична модель динамічних процесів автономної електроенергетичної системи на базі безконтактного асинхронізованого генератора з трифазно-трифазним каскадним модульованим збуджувачем”, Технічна електродинаміка, 2004, № 5, ст. 50–55.
[4] Л. І. Глухівский, Розрахунок періодичних процесів електротехнічих пристроїв, Львів, Вища школа, Україна, 1984.
[5] В. С. Перхач Теоретична електротехніка: лінійні кола, Київ: Вища школа, 1922.
[6] Е. Г. Плахтіна, “Математичне моделювання електромашинно-вентильних систем”, Львів, Вища школа, Україна, 1986.
[7] Р. В. Фільц, “Математичні основи теорії електромеханічних перетворювачів”, Київ, Наукова думка, Україна, 1979.
[8] Z. Zhang, W. Liu, D. Zhao, S. Mao, T. Meng and N. Jiao, “Steady‐state performance evaluations of three‐phase brushless asynchronous excitation system for aircraft starter/generator”, IET Electric Power Applications, 2016, vol. 10, № 8, p. 788–798. Available: https://doi.org/10.1049/iet-epa.2016.0077
[9] V. Krištof, M. Mešter, “Loss of excitation of synchronous generator”, Journal of Electrical Engineering, 2017, vol. 68, № 1, p. 54–60. [Online] Available: https://doi.org/10.1515/jee-2017-0007
[10] D. Jiang, et al., “Research on excitation system of synchronous generator”, Journal of Physics: Conference Series, 2020, vol. 1607, p. 012040. [Online] Available: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1607/1/012040
[11] W. E. Vanco, F. B. Silva, C. M. R. De Oliveira, J. R. B. A. Monteiro and J. M. M. De Oliveira, “A Proposal of Expansion and Implementation in Isolated Generation Systems Using Self-Excited Induction Generator With Synchronous Generator”, IEEE Access, 2019, vol. 7, p. 117188–117195. [Online] Available: https://doi.org/10.1109/access.2019.2937229
[12] J. K. Noland, K. B. Hjelmervik, U. Lundin, “Comparison of Thyristor-Controlled Rectification Topologies for a Six-Phase Rotating Brushless Permanent Magnet Exciter”, IEEE Transactions on Energy Conversion, 2016, vol. 31, № 1, p. 314–322. [Online] Available: https://doi.org/10.1109/tec.2015.2480884