Адміністративні стягнення та заходи впливу щодо неповнолітніх: критичний аналіз і потреба реформування

2025;
: cc. 278 - 285

Цитування за ДСТУ: Скочиляс-Павлів О. (2025) Адміністративні стягнення та заходи впливу щодо неповнолітніх: критичний аналіз і потреба реформування. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: "Юридичні науки". Том. 12, № 2 (46), С. 278 - 285. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.46.278

Citation APA: Skochylias-Pavliv О. (2025) Administrative Sanctions and Measures of Influence on Minors: a Critical Analysis and the Need for Reform. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Legal Sciences. Vol. 12, No 2 (46), pp. 278 - 285. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.46.278

1
Національний університет «Львівська політехніка», Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти

У статті проведено критичний аналіз адміністративних стягнень та заходів впливу щодо неповнолітніх. Зазначається, що адміністративні стягнення та заходи впливу щодо неповнолітніх виступають способом реакції держави на протиправну поведінку особи. Обґрунтовується потреба перегляду та оновлення підходів до системи адміні­стра­тивних стягнень та заходів впливу щодо неповнолітніх з урахуванням реалій сьогодення та змін, зумовлених трансформацією суспільства. Значна частина з них або втратила свою ефек­тивність, або не відповідає сучасним викликам у сфері публічного управління. Заста­рілість окремих видів стягнень, їхня непропорційність характеру правопорушення, а також нечіткість у механізмах реалізації знижують загальну ефективність системи адмі­ніст­ративної відповідальності. Саме тому оновлення переліку адміністративних санкцій, їх змістовне наповнення та адаптація відповідно до принципів справедливості, пропорційності й правової визначеності є нагальним завданням для законодавця. Доцільною є заміна терміна “стягнення” на “покарання” у контексті адміністративної відповідальності, що є лексично та змістовно обґрунтованим. 

Доводиться потреба зниження віку адміністративної відповідальності до 14 років. Сучасні діти раніше стають учасниками суспільних процесів, активно взаємо­діють із цифровим середовищем, приймають самостійні рішення та, відповідно, можуть вчиняти правопорушення, які мають реальні наслідки для інших осіб та суспільства загалом. Крім того, сучасна практика свідчить про зростання кількості адміністра­тивних правопорушень, учинених особами у віці 14–18 років, що підтверджує потребу перегляду вікових меж деліктоздатності. Трансформація суспільної реальності, перехід до циф­рового суспільства зумовлює відмову від заходів впливу та застосування до непов­нолітніх у віці від 14 до 18 років адміністративних стягнень, система яких має бути переглянута законодавцем.

  1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X. База даних “Законодавство України” / ВР України.  URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (Дата звернення: 16.04.2025).
  2. Про дерадянізацію законодавства України: Закон України від 21 квітня 2022 року № 2215-IX. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2215-20#Text (Дата звернення: 16.04.2025).
  3. Панасюк О. (2020). Теоретичний огляд адміністративного стягнення: поняття і мета. Національний юридичний журнал: теорія і практика. № 3. С. 126–130. URL: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/f84422da-31d2-41a... (Дата звернення: 16.04.2025).
  4. Проєкт Кодексу про адміністративні проступки від 28 червня 2024 року № 11386. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://itd.rada.gov.ua/4c39d25d-ed33-467c-99c4-16a232644d03 (Дата звернення: 16.04.2025).
  5. Finnish businessman hit with €121,000 speeding fine. URL: https://www.theguardian.com/world/2023/jun/06/finnish-businessman-hit-wi... (Дата звернення: 16.04.2025).
  6. Шестак Л. В., Веремієнко С. В. (2018). Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім обʼєктом адміністративного правопорушення: правова природа та проблеми застосування. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Юридичні науки”. Вип. 1. Т. 2. С. 35–38. URL: http://ir.stu.cn.ua/123456789/18496 (Дата звернення: 16.04.2025).
  7. Гордійчук М. В., Котенко Н. М. (2021). Виправні роботи як вид адміністративного стягнення. Економіка, фінанси, право. Вип. 6. С. 22–25. DOI: https://doi.org/10.37634/efp.2021.6.5 (Дата звернення: 16.04.2025).
  8. Яковець І., Лук’янченко Є. (2019). Ключові проблеми застосування суспільно корисних робіт як виду адміністративного стягнення. Вісник Пенітенціарної асоціації України. № 3. С. 148–154. DOI:  https://doi.org/10.34015/2523-4552.2019.3.11 (Дата звернення: 16.04.2025.)
  9. Шестак Л. В. (2018). Громадські роботи як вид адміністративного стягнення: поняття та сутність. Право і суспільство. № 2, част. 3. С. 109–114. URL: https://elar.navs.edu.ua/handle/123456789/30373 (Дата звернення: 16.04.2025).
  10.  Москаленко А., Удовиченко Т.  (2022). Громадські роботи як вид адміністративного стягнення. Економіка. Фінанси. Право. № 11/1. С. 20–23. DOI: https://doi.org/10.37634/efp.2022.11(1).4. (Дата звернення: 16.04.2025).
  11.  Іващенко І. В. (2018). Адміністративна відповідальність як засіб ювенальної превенції. Правова держава. № 30. С. 97–100. DOI: https://doi.org/10.18524/2411-2054.2018.30.132857 (Дата звернення: 16.04.2025).
  12.  Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 року № 2402-III.  База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text  (Дата звернення: 16.04.2025).