1. Law
  2. Всі випуски
  3. Випуск 12, Номер 2 (46), 2025
  4. Неприпустимість зловживання процесуальними правами як одна з основних засад (принципів) адміністративного судочинства

Неприпустимість зловживання процесуальними правами як одна з основних засад (принципів) адміністративного судочинства

Law.
2025;
Випуск 12, Номер 46
: cc. 374 - 380
https://doi.org/10.23939/law2025.46.374

Цитування за ДСТУ:  Хомишин І. (2025) Неприпустимість зловживання процесуальними правами як одна з основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: "Юридичні науки". Том. 12, № 2 (46), С. 374 - 380. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.46.374

Citation APA: Khomyshyn І. (2025) Inadmissibility of Abuse of Procedural Rights as One of the Basic Principles of Administrative Justice.  Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Legal Sciences. Vol. 12, No 2 (46), pp. 374 - 380. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.46.374

Автори:
  1. Ірина Хомишин
1
Національний університет “Львівська політехніка”

У статті здійснено спробу дати характеристику принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами та проаналізувати судову практику щодо зло­вживання процесуальними правами. Наголошено, що принцип неприпустимості зло­вживання процесуальними правами конкурує з принципом доступу до правосуддя, по­заяк у разі залишення позову без розгляду фактично обмежується право на доступ до правосуддя. Здійснено трактування категорії “добросовісність” як невід’ємної харак­теристики поведінки учасників адміністративного процесу. Авторка підтри­мує позицію вчених, що поняття добросовісності є оцінним поняттям, а відтак слугує інструментом за допомогою якого здійснюється індивідуальне регулювання питань здійснення адміністративного судочинства, зокрема кваліфікація судом дії (бездіяль­ності) учасника справи як зловживання процесуальними правами. 

Авторка статті аргументує, що зловживання процесуальними правами – це не завжди дія, воно може проявлятись і у формі бездіяльності. Наприклад, Ве­ли­ка Палата Верхов­ного Суду розглядає неявку в судове засідання як зловживання правом. Зокрема, позивач був належно повідомлений судом  про призначення судового засідання, двічі (пов­торно після відкладення розгляду справи) не прибув у судове засідання без повідомлення поваж­них причин неявки і заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Здійснено аналіз судової практики, яка містить численні приклади зловживання процесуальними повноваженнями, які негативно впливають на результат та ефектив­ність судового процесу. 

Зроблено висновок, що законодавець не може закріпити вичерпний перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами,  а відтак суди мають надавати достатньо уваги для з’ясування, чи справді особа використовує свої права всупереч їх призначенню і чи ці дії є умисними.  Дискреційні повноваження суду в таких випадках дають можливість мінімізувати порушення принципу неприпустимості зловживання про­цесуальними правами.

зловживання
умисел
процесуальні права
позов
недобросовісна поведінка
суд
  1. Берназюк Я. О. (2021). Поняття та особливості принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві.   Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. Том 66. URL: http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/245234 https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.66.23 (Дата звернення: 26.04.2025).
  2. Мойсеєнко  Г. В.  (2017). Оціночні поняття в адміністративному судочинстві: проблемні питання тлумачення та можливі шляхи їх вирішення. Прикарпатський юридичний вісник. Вип.1. С. 87–96.  URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pjuv_2017_1_20. (Дата звернення: 26.04.2025).
  3. Yatsuba V. (2024). THE PRINCIPLE OF GOOD FAITH AS ONE OF THE PRINCIPLES OF IMPLEMENTATION OF ADMINISTRATIVE PROCEDURAL RIGHTS. Scientific Works of Kyiv Aviation Institute. Series Law Journal “Air and Space Law”, 1(70), 97–102. DOI: https://doi.org/10.18372/2307-9061.70.18489 (Дата звернення: 26.04.2025).
  4. Бурдін М., Байбак А. Добросовісність як правова категорія. Науковий вісник Ужгородського націо­нального університету. Серія: Право. Том 1. № 85 (2024):  DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.1.3
  5. Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 420/698/21. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://lpd.court.gov.ua/adjudication/6446  (Дата звернення: 03.04.2025).
  6. Козьяков І.  (2017). Реалізація процесуальних прав чи зловживання ними: проблеми диференціації. Вісник Національної академії прокуратури України. № 4. С. 36–42. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Vnapu_2017_4_8.pdf  (Дата звернення: 26.04.2025).
  7. Козачук Д. А.  (2018). Зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами в адміністративному судочинстві. Молодий вчений. № 4(2). С. 685–689. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_4(2)__79. (Дата звернення: 26.04.2025).
  8. Настюк В. Я. (2017). Зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві як прояви корупційних ризиків. Право України. № 1. С. 45-53.  URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prukr_2017_1_8. (Дата звернення: 26.04.2025).
  9. Кодекс адміністративного судочинства : Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2747-15 (Дата звернення: 26.04.2025).
  10. Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 420/698/21. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://lpd.court.gov.ua/adjudication/6446 (Дата звернення: 03.04.2025).
  11.  Скочиляс-Павлів О. В. (2018). Принципи адмiнiстративного судочинства за оновленим кодексом адмiнiстративного судочинства України. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України.  № 17. С. 84–89. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vprc_2018_17_13  (Дата звернення: 26.04.2025).
  12. Постанова Верховного суду від 05 липня 2023р., судова справа № 640/11396/19. Єдиний дер­жавний реєстр судових рішень. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/112065052 (Дата звернення: 26.04.2025).
  13.  Ухвала Окружного адміністративного суду міста Київа від 27 січня 2022 р., судова справа№ 640/3300/22.  Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103430107 (Дата звернення: 26.04.2025). 
  14.  Ухвала Окружного адміністративного суду міста Київа від 3 червня 2020 р., судова справа № 640/12123/20. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/89672803 (Дата звернення: 26.04.2025).
  15.   Ухвала Окружного адміністративного суду міста Київа від 17 червня 2020 р., судова справа№ 640/13269/20. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/89885152 (Дата звернення: 26.04.2025). 
  16.  Ухвала Окружного адміністративного суду міста Київа від 19 січня 2022 р., судова справа № 640/1815/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103397850 (Дата звернення: 26.04.2025). 
  17. Ухвала Окружного адміністративного суду міста Київа від 20 травня 2019 р., судова справа№ 640/521/19. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/81816546 (Дата звернення: 26.04.2025). 
  18.  Ухвала Окружного адміністративного суду міста Київа від 24 січня 2022 р., судова справа№ 640/38254/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103428730 (Дата звернення: 26.04.2025).