У статті здійснено аналіз правових проблем у сфері права людини на відтворення, що існує в сучасному глобалізованому постмодерністському суспільстві. Автор акцентує на цінності громадського здоров’я та репродуктивних правах як засобу забезпечення продовження життя на землі та зміни поколінь. Визначено, що цей процес має онтологічну природу.
Зазначено, що підхід, який обґрунтовує правова ідеологія у сфері відтворення, полягає у боротьбі класичної та модерністичної системи унормування права на відтворення. Перша обстоює класичні цінності, що полягають у тому, що держави розглядають шлюб як основу для відтворення чоловіка та жінки, обстоюють сімейні цінності та заперечують можливість одностатевих партнерів реалізовувати це право. Розвиток прав людини четвертого покоління переосмислює ці підходи, здебільшого розширюючи гендерні права та забезпечуючи жінок рівними можливостями у трудовій, соціальній, освітній та репродуктивній сферах. Однак питання вільного висловлення гендерної ідентичності залишається аспектом, який не набув такого широкого розповсюдження, як права жінок. Проблеми статусу ЛГБТ й квір-спільнот залишаються часто поза правовим регулюванням, що породжує нерівність та дискримінацію. Модерністський підхід правового регулювання передбачає позитивну імплементацію всіх новітніх методів відтворення без дискримінації та обмеження з правового погляду.
Зосереджено увагу на праві особи на посмертну репродукцію. Визначено неоднозначність правового регулювання та проблемні аспекти, що пов’язані з цією проблематикою: визначення права на запит на посмертне вилучення та/або посмертне використання сперми, яйцеклітин або ембріонів членом подружжя чи партнером, а також спадкоємцями особи; вид інформаційної згоди, що оформляється за життя особи; питання спадкування та строків використання (збереження) гамет; визначення найкращих інтересів майбутньої дитини.
Особливо суттєвою проблемою у сфері реалізації права на відтворення є війна, що породжує проблеми з фізичним та ментальним здоров’ям жінки та плоду, руйнує інфраструктуру сфери охорони здоров’я, дестабілізує можливості надання медичної допомоги.
1. Norton J., Katz C. (2017). Social reproduction. The International Encyclopedia of Geography. Vol. 1–11.
2. Kovalchuk V., Komarnytska І. І., Rizenko O., Pasternak V., Kostiukova I. (2025). Public health of the nation and reproductive violence. REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY. Vol. (76). Р. 57–64. DOI: 10.18370/2309- 4117.2025.76.57-64
3. Blikhar M., Komarnytska I., Shulhan I., Yaremchuk M., Vulchyn M. (2024). Reproductive health and violations of the human right to body integrity: Literature review. REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY. Vol. 75. Р. 59–65. URL: https://reproduct-endo.com/article/view/322533 (Аccessed: 21.02.2025)
4. Lasio D., Oliveira J., Serri F. (2020). Queering kinship, overcoming heteronorms. Human Affairs. Vol. 30(1). Р. 27–37.
5. Carone N., Baiocco R., Lingiardi V. (2017). Italian gay fathers’ experiences of transnational surrogacy and their relationship with the surrogate pre-and post-birth. Reproductive BioMedicine Online. Vol. 34(2). Р. 181–190. 6. Santos A. C. (2023). LGBTQ+ Intimacies in Southern Europe: Citizenship, Care and Choice (A. Cristina. Santos, Ed.; 1st ed. 2023). Springer Nature.
7. Life after death: regulating posthumous reproduction. 2019 URL: https://www.howtoregulate.org/ posthumous-reproduction-2/ (Аccessed: 21.02.2025).
8. Moskalenko K. (2022). Posthumous Reproduction: Comparative Review of Legislation and Court Practice. In: Maydanyk, R., den Exter, A., Izarova, I. (eds.). Ukrainian Healthcare Law in the Context of European and International Law. European Union and its Neighbours in a Globalized World. Vol. 7. Springer, Cham. DOI: 10.1007/978-3-031-05690-1_10
9. Simana S. (2018). Creating life after death: should posthumous reproduction be legally permissible without the deceased’s prior consent? J Law Biosci. Aug 7;5(2):329–354. DOI: 10.1093/jlb/lsy017
10. Malachinska M. (2024) Problems of access to healthcare services in the armed conflict zones: Literature review. REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY. Vol. 73. P. 8–13. DOI: 10.18370/2309-4117.2024.73.8-13
11. Malachinska M., Veresniuk, N. (2025). Medical and social characteristics of pregnant women in armed conflict. REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY. Vol. (76). P. 40–45. DOI: 10.18370/2309-4117.2025.76.40-45