правове регулювання

Розглянуто феномен інформаційного суспільства та його вплив на розвиток системи публічного управління. Здійснено аналіз ролі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у трансформації суспільних відносин і правового регулювання, а також визначено ключові виклики, що виникають у зв’язку з цифровізацією. Особливу увагу присвячено питанням інформаційних та цифрових прав людини, які виникають в умовах інтеграції ІКТ у всі сфери суспільного життя.

Стаття присвячена теоретико-правовому дослідженню проблеми доброчесності суддів через аналіз питання оновлення методологічних підходів до норма­тивного унормування визначеного питання. Мотивовано, що принцип доброчесності виступає аксіологічним атрибутом органів публічної влади та судової системи зокрема.

У статті розглядаються проблеми правового регулювання публічних фінансів в Україні. Метою статті є аналіз зазначених питань на прикладі фінансування соціаль­ного захисту військовослужбовців. Із використанням аналізу, синтезу, порівняльно-пра­вового, тлумачення, статистичного та інших методів виявлено прогалини законо­давства, зокрема Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослуж­бовців та членів їх сімей”. Запропоновано уточнити визначення поняття “соціальний захист військовослужбовців” (стаття 1) із зазначенням ролі фінансового забезпечення.

Неправомірна поведінка неповнолітніх належить до складних соціально-правових явищ, оскільки вона негативно впливає не лише на юних правопорушників, а й на су­спільство загалом. Неповнолітній вік зумовлений браком соціального досвіду, здат­ністю правильно оцінити певні життєві проблеми, нерозвиненістю фізіологічного та пси­хо­логічного стану.

У статті проведено аналіз проявів, поширення та ролі кіберзлочинності у сучас ному глобалізованому суспільстві. Глобалізація світу розглядається як результат роз витку інформаційних технологій, особливо під час використання кіберпростору як електронного комунікаційного середовища для поширення інформації всім світом.  

На самому початку важливо визначити основні компоненти, які складають становлять усю теорію та ідею як таку щодо прав меншин. Поняття меншини виражає те, як правове регулювання відображає існування меншини, що розуміється під поняттям “меншина” та які критерії використовуються для ідентифікації певних соціальних груп як меншин. Щодо визначення поняття “меншина”, то досі не існує загальноприйнятого визначення ні на міжнародному, ні на європейському рівні. Здається, це певна згода щодо деяких окремих елементів визначення, хоча вони не повністю прийняті та інтерпретуються однаково.

Одержання охорони інтелектуальної власності, у різних країнах світу до ХХ століття вважалося не легким завданням, оскільки, законодавче регламентування цьданого процесу досить відрізнялося одне від одного. Саме тому все більше держав бажало систематизувати та виробити єдиний підхід до правового регулювання об’єктів інтелектуальної власності саме на міжнародному рівні.

Проблематика правових заборон у національному та європейському праві має яскраво виражений міждисциплінарний контент. Сучасне українське середовище, крізь призму якого “пе­ре­ломлюються” (“пропускаються”) правові цінності європейської (євроатлантичної) і загально­людської цивілізацій – принципи, норми, інститути, джерела права, правові процедури тощо, доволі неоднорідне й суперечливе, що не може не відбиватися на особливостях українського права.

Стаття присвячена аналізу проблем етнонаціональної політики в сучасних умовах розвитку державності та перспективам удосконалення законодавства в контексті забезпечення належного правового статусу національних меншин.  

У статті проаналізовано місце інституту сімейної медіації у врегулюванні сімейних правовідносин загалом, і сімейних спорів зокрема, обґрунтовано значення та ефективність запровадження цього інституту у правову систему України як альтернативи суду. З’ясовано, що сімейна медіація – це процес вирішення сімейних спорів мирним способом (шляхом порозуміння), в якому незалежна сторона (медіатор) сприяє налагоджує комунікацію між суб’єктами спору та допомагає прийняти зважені рішення, що задовольняє інтереси кожної сторони.