У цій статті пропонується нова архітектура багатоагентної системи та її формальна специфікація для аналізу та адаптивної корекції навчальних траєкторій студентів за допомогою програмних агентів у цифрових навчальних середовищах. Запропонований підхід інтегрує інструменти штучного інтелекту, часову логіку та багатоагентну системну архітектуру для забезпечення персоналізованої адаптації освітнього контенту. Головною метою є створення системи, здатної автоматично збирати дані про навчальну діяльність студентів, аналізувати ці дані за допомогою методів машинного навчання, а також генерувати та оцінювати індивідуальні рекомендації. Ці рекомендації можуть включати участь у групових заняттях, додаткові консультації або запис на поглиблені курси залежно від динаміки успішності студентів. Запропонована модель системи також включає показники для оцінки ефективності системи, такі як покращення академічної успішності, підвищення залученості, скорочення часу реакції на труднощі та задоволеність студентів. Прогнозування на основі нейронних мереж використовується для виявлення тенденцій або відхилень у моделях навчання студентів, що слугує основою для динамічної адаптації їхнього навчального шляху. Система використовує фреймворки Python та Keras для реалізації аналітичного ядра, а механізми моніторингу та зворотного зв'язку забезпечують оперативне реагування в режимі реального часу. Запропонована системна модель також включає показники для оцінки ефективності системи, такі як покращення академічної успішності, підвищення залученості, скорочення часу реакції на труднощі та задоволеність студентів. Експериментально систему було протестовано на змодельованій групі студентів, які вивчають «Паралельні та розподілені обчислення», і результати вказують на вимірюване покращення продуктивності та мотивації. Дослідження демонструє, що використання інтелектуальних програмних агентів може покращити персоналізацію в освіті та ефективніше підтримувати студентів. Подальша робота може включати глибший аналіз емоційних та соціальних факторів, етичних міркувань щодо прийняття рішень на основі штучного інтелекту та широкомасштабне впровадження на інституційних платформах LMS.
- Akhuseyinoglu, K., & Brusilovsky, P. (2021). Data-driven modeling of learners’ individual differences for predicting engagement and success in online learning. Proceedings of the 29th ACM Conference on User Modeling, Adaptation and Personalization (pp. 201–212).
- Al-Shaikhli, D. (2023). The effect of the tracking technology on students’ perceptions of their continuing intention to use a learning management system. Education and Information Technologies, 28, 343–371. https://doi.org/10.1007/s10639-022-11156-8
- Ardini, S. N., Rahmawati, R., & Fitria, D. (2022). Secondary students' perceptions on learning management system in the midst of Covid-19 pandemic. KnE Social Sciences, 191–203. https://doi.org/10. 18502/kss.v7i14.11968
- Axak, N., Kushnaryov, M., & Tatarnykov, A. (2023). The agent-based learning platform. In Proceedings of the XI International Scientific and Practical Conference “Information Control Systems and Technologies” (Vol. 3513, pp. 263–275).
- Darko-Adjei, N., & Ankrah, E. (2020). Students' perceptions and use of the Sakai learning management system in the University of Ghana. Library Philosophy and Practice, 1–39.
- Falcão, T. P., Rosa, P., Costa, E., & da Silva, M. (2019). Students' perceptions about learning analytics in a Brazilian higher education institution. In Proceedings of the 2019 IEEE 19th International Conference on Advanced Learning Technologies (ICALT) (pp. 204–206). https://doi.org/10.1109/ICALT.2019.00049
- Fuady, I., Sutarjo, M. A. S., & Ernawati, E. (2021). Analysis of students’ perceptions of online learning media during the Covid-19 pandemic. Randwick International of Social Science Journal, 2(1), 51–56. https://doi.org/10.47175/rissj.v2i1.177
- Lismardayani, R., & Oktavia, W. (2021). Students’ perceptions towards the use of e-learning UNP during COVID-19 pandemic: A case study of English department students at Universitas Negeri Padang. Journal of English Language Teaching, 10(2), 272–284.
- Morgan, H. (2021). Howard Gardner’s multiple intelligences theory and his ideas on promoting creativity. In F. Reisman (Ed.), Celebrating giants and trailblazers: A–Z of who’s who in creativity research and related fields (pp. 124–141). KIE Publications.
- Schmid, R., Petko, D., Iglesias, A., Drljača, M., & Burn, T. (2022). Implementation of technology-supported personalized learning—Its impact on instructional quality. The Journal of Educational Research, 115(3), 187–198. https://doi.org/10.1080/00220671.2022.2089086
- Tapalova, O., & Zhiyenbayeva, N. (2022). Artificial intelligence in education: AIEd for personalised learning pathways. Electronic Journal of e-Learning, 20(5), 639–653.
- Tseng, H. (2020). An exploratory study of students’ perceptions of learning management system utilisation and learning community. Research in Learning Technology, 28. https://doi.org/10.25304/rlt.v28.2423
- Walkington, C., & Bernacki, M. L. (2020). Appraising research on personalized learning: Definitions, theoretical alignment, advancements, and future directions. Journal of Research on Technology in Education, 52(3), 235–252. https://doi.org/10.1080/15391523.2020.1747757