1. Volume 7, Number 4, 2025
  2. ВІД МІСЦЬ “ПОРОЖНЕЧІ” ДО МИСТЕЦЬКОГО КЛАСТЕРА: НІГІЛІСТИЧНІ ОСНОВИ АРХІТЕКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ

ВІД МІСЦЬ “ПОРОЖНЕЧІ” ДО МИСТЕЦЬКОГО КЛАСТЕРА: НІГІЛІСТИЧНІ ОСНОВИ АРХІТЕКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ

SA.
2025;
Випуск 7, Номер 4
: 209-222
https://doi.org/10.23939/sa2025.04.209
Автори:
  1. Sofiia Shkoliar
1
Department of design and architecture fundamentals, Lviv Polytechnic National University Lviv

Актуальність дослідження визначається необхідністю розгляду мистецьких кластерів не лише як урбаністичних інструментів ревіталізації, а й як просторових феноменів, у яких проявляється філософія заперечення, тимчасовості та культурної маргінальності. Концепт «архітектури небуття» Масcімо Каччарі дозволяє трактувати постіндустріальні руїни як місця порожнечі, що стають ґрунтом для нових форм культурного буття. У цьому контексті Shvil HaMeretz у Тель-Авіві постає як показовий приклад: розташований у занедбаному інфраструктурному середовищі, він був освоєний художниками й активістами, перетворившись на лабораторію контркультурних практик.

Аналіз останніх досліджень свідчить, що арт кластери традиційно описуються як гібридні міські утворення (Shkoliar, 2025), можуть трактуватися як гетеротопії (Foucault, 1986) чи каталізатори креативної економіки (Florida, 2002; Scott, 2014). Однак феномен їхнього існування у вимірі нігілізму та тимчасових автономних зон (Bey, 1991) досі не отримав належного осмислення.

Результати дослідження показали, що Shvil HaMeretz функціонує як простір радикальної альтернативи: він надає можливості для експериментальної творчості та громадської самоорганізації, але водночас залишається «тимчасовим» у своїй суті. У момент, коли контркультурність простору вступає в конфлікт із міськими структурами влади та бізнесу, кластер втрачає легітимність і поступово витісняється.

У висновках підкреслено, що арт кластери такого типу слід інтерпретувати як архітектурно-філософські сценарії, де нігілістична порожнеча стає точкою відліку для нової культурної присутності, а їхня тимчасова природа є не вада, а ключова характеристика. Це підтверджує актуальність застосування концептів Каччарі та Бея для аналізу сучасних урбаністичних практик, які розгортаються на межі між руїною, культурою та зникненням.

індустріальний дизайн
арт кластер
мистецький кластер/арт кластер
постіндустріальні руїни
архітектура нігілізму
тимчасова автономна зона
руїна як культурний ресурс
Shvil HaMeretz
урбаністичні трансформації
  1. Школяр, С. (2025). Арт кластери як міські гетеротопії: архітектурна трансформація та соціокультурний вплив. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 8(1), 33-57.
  2. Altrock, U., & Fan, Y. (2024). Laissez-Faire or Sensitive Policymaking: The Legacy of Creative Clusters on Brownfield Sites in Berlin. Urban Planning, 9. https://doi.org/10.17645/up.8236
  3. Allweil, Y., & Kallus, R. (2008). Public-space heterotopias: Heterotopias of masculinity along the Tel Aviv shoreline. In M. Dehaene & L. De Cauter (Eds.), Heterotopia and the City: Public Space in a Postcivil Society (pp. 191-201). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203089415
  4. Bey, H. (1991). T.A.Z.: The Temporary Autonomous Zone, ontological anarchy, poetic terrorism (2nd ed.). Autonomedia. Retrieved from https://ia601304.us.archive.org/9/items/al_Hakim_Bey_T.A.Z._The_Temporar...
  5. Bishop, C. (2012). Artificial hells: Participatory art and the politics of spectatorship. Verso. Retrieved from https://archive.org/details/artificialhellsp0000bish
  6. Boer, R., Otero Verzier, M., & Truijen, K. (Eds.). (2021). Architecture of Appropriation: On Squatting as Spatial Practice. Het Nieuwe Instituut.
  7. Burgum, S. (2022). This City Is An Archive: Squatting History and Urban Authority. Journal of Urban History, 48(3), 504-522. https://doi.org/10.1177/0096144220955165
  8. Cacciari, M. (1993). Architecture and Nihilism: On the Philosophy of Modern Architecture. Yale University Press.
  9. Debord, G. (1995). The Society of the Spectacle (D. Nicholson-Smith, Trans.). Zone Books. ISBN 9780942299793
  10. DeSilvey, C. (2017). Observed Decay: Telling Stories with Mutable Things. University of Minnesota Press. https://doi.org/10.1177/1359183506068808
  11. DeSilvey, C., & Edensor, T. (2012). Reckoning with ruins. Progress in Human Geography, 36(4), 465-485. https://doi.org/10.1177/0309132512462271
  12. Dovey, K. (2010). Becoming Places: Urbanism / Architecture / Identity / Power. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203875001
  13. Edensor, T. (2005). Industrial Ruins: Spaces, Aesthetics and Materiality. Berg. Retrieved from https://www.brown.edu/Departments/Joukowsky_Institute/courses/archaeolog..., R. (2002). The Rise of the Creative Class: And How It's Transforming Work, Leisure, Community, and Everyday Life. Basic Books. https://doi.org/10.2307/3552294
  14. Foucault, M. (1984). Of Other Spaces: Heterotopias. Architecture, Mouvement, Continuité, 5, 46-49. Retrieved from https://monoskop.org/images/b/b0/Foucault_Michel_1984_1986_Of_Other_Spac..., C., Foster, N., & Murdoch, J. III (2014). Gentrification and the artistic dividend: The role of the arts in neighborhood change. Journal / Planning Literature. https://doi.org/10.1080/01944363.2014.928584
  15. Joja, M. (2021). Temporary use of abandoned buildings. ALFA (Architecture Papers of the Faculty of Architecture and Design STU), 2021(3), 42-46. https://doi.org/10.2478/alfa-2021-0018
  16. Lancione, M. (2020). Radical housing: On the politics of dwelling as difference. International Journal of Housing Policy, 20(2), 273-289. https://doi.org/10.1080/19491247.2019.1611121
  17. Lefebvre, H. (1991). The Production of Space (D. Nicholson-Smith, Trans.). Blackwell. ISBN 9780631181774. 
  18. Martínez, M. À. (2020). Squatters in the Capitalist City: Housing, Justice and Urban Politics. Routledge. ISBN 9781138856950. https://doi.org/10.4324/9781315719023
  19. McArdle, R. (2022). "Squat City": Dublin's temporary autonomous zone. Urban Design International. https://doi.org/10.1080/13604813.2022.2082149
  20. Miles, S. (2017). Limitless creativity: Reframing the creative city. Routledge.
  21. Nowicki, M. (2021). Is anyone home? Appropriating and re-narrativising the post-criminalisation squatting scene in England and Wales. Environment and Planning C: Politics and Space. https://doi.org/10.1177/2399654420964835
  22. Oswalt, P., Overmeyer, K., & Misselwitz, P. (2013). Urban Catalyst: The Power of Temporary Use. DOM Publishers. ISBN 9783869222615
  23. Pruijt, H. (2013). The logic of urban squatting. International Journal of Urban and Regional Research, 37(1), 19-45. https://doi.org/10.1111/j.1468-2427.2012.01116.x
  24. Ramírez-Blanco, J. (Ed.). (2011). Making Room: Cultural Production in Occupied Spaces. https://juliaramirezblanco.com/wp-content/uploads/2011/09/making-room.pdf
  25. Scott, A. J. (2014). Cultural Economy and Urban Development: Global Perspectives. Routledge.