Проблему співвідношення природничо-наукового та гуманітарно-наукового знання обговорено в контексті категорії істини. Розглянуто три основні концепції істини – кореспондентну, прагматистську та когерентну. Прагматистська і когерентна концепції проаналізовані у межах некласичної епістемології як альтернативні щодо кореспондентної концепції. Стверджено пріоритет когерентної концепції під час обговорення проблематики гуманітарного знання. У зв’язку з цим детально обговорено позицію відомого сучасного американського філософа Ричарда Рорті.
Apevalov, A. (2013). Osobennosti istoricheskoy istiny. [In Russian]. In Gumanitarnye, sotsialno-ekonomicheskie i obshchestvennye nauki, 2, 27–30.
Afanasev, A. (2013). Gumanitarnoe znanie i gumanitarnye nauki. [In Russian]. Odessa: Bakhva.
Borsyakov, Yu. (2001). Yestestvennye i gumanitarnye nauki kak tipy nauchnoy ratsionalnosti: Avtoref. d.-r filos. nauk. [In Russian]. Moskwa: no publisher.
Dzhokhadze, I. (2006). Neopragmatizm Richarda Rorty. [In Russian]. Moskwa: Editorial URSS.
Ivin, A. (2008). Tri kontseptsii istiny. [In Russian]. In A. Gorelov, M. Novoselov (Eds.), Mnogomernost istiny (pp.123-139). Moskwa: IFRAN.
Kasavin, I. (2005). Kontekstualizm kak metodologicheskaya programma. [In Russian]. In Epistemologiya i filosofiya nauki, 4, 3-12.
Kasavin, I. (2009). Istina: vechnaya tema i sovremennye vyzovy. [In Russian]. In Epistemologiya i filosofiya nauki, 2, 5–12.
Kovalchuk, V. (2011). Metodolohichne obgruntuvannia zblyzhennia pryrodnychykh i humanitarnykh nauk. [In Ukrainian]. In Chornomorskyi derzh. un-t im. Petra Mohyly (Mykolaiv), Naukovi pratsi, Pedahohika, 146, vol. 158.
Lazarev, F. (2005). Problema istiny v sotsialno-gumanitarnykh naukakh: intervalnyy podkhod. [In Russian]. In Voprosy filosofii, 10, 95–116.
Lebed, A. (2015). Paradyma realizmu ta teorii istyny. [In Ukrainian]. In Drohobytskyi derzh. ped. u.-t im. Ivana Franka. Liudynoznavchi studii. Zbirnyk naukovykh prats DDPU. Seriia Filosofiia, 30, 129–143.
Mamchur, Ye. (2004). O relyativnosti, relyativizme i istine. [In Russian]. In Epistemologiya i filosofiya nauki,1, 76–81.
Marchuk, M. (2001). Tsinnisni potentsii znannia. [In Ukrainian]. Chernivtsi: Ruta.
Mikeshina, L. (2005). Filosofiya nauki. [In Russian]. Moskwa: Progress- Traditsiya.
Petrushenko, V. (2013). Humanitarne piznannia: suchasnyi status ta paradyhmalni zmishchennia. [In Ukrainian]. In Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu: Zbirnyk nauk. prats, 663–664, 3–9.
Rozov, M. (2000). O sootnoshenii estestvennonauchnogo i gumanitarnogo poznaniya (problema metodologicheskogo izomorfizma). [In Russian]. In Naukovedenie, 4, 141–161.
Rorti, R. (1997). Filosofiya i zerkalo prirody. [In Russian]. Novosibirsk: NGU.
Fuler, S. (n/d). Komu nuzhny gumanitarnye nauki? [In Russian]. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commentary/who-needs-the-humanities?version=Russian&barrier= true
Geuras, D. (n/d). Richard Rorty and the Postmodern Rejection of Absolute Truth. Retrieved from http://www.leaderu.com/aip/docs/geuras.htm
Glanzberg, M. (2013). Truth. In Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from http://plato.stanford.edu/entries/truth/.
Putnam, H. (1982). Three kinds of scientific realism. In Philos. Quart., Vol. 32, 128, 195–200.
Rorty, R. (1979). Philosophy and the Mirror of Nature.New York: Princeton.
Thagard, P. (2007). Coherence, Truth and the Development of Scientific Knowledge. Retrieved from http://cogsci.uwaterloo.ca/Articles/coherence.truth.pos.2007.pdf
Pedersen, N., Wright, C. (Eds). (2013). Truth and Pluralism: Current Debates. New York: Oxford University Press.