ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ ДИСПЕРСІЙ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ПОВЕРХНІ ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ

Розглянуто застосування водних полімерних дисперсій бутилакрилат-метилакрилат-метакрилова кислота та полівінілацетату для очищення поверхні полив’яних кахлів XVII та XIX століть, фрагментів різьблених кам’яних блоків віконного обрамлення XVII, цегли XVIІI – XIX століть та гіпсових кронштейнів кінця ХІХ століття,  кахельної плитки з фасаду будинку м. Львова,  ділянки поверхні каплиці Боїмів у Львові, металевої пластини моделей коріатид та стюкового декору з головного корпусу Національного університету “Львівська  політехніка“. Показано з використанням відомого механізму формування плівок, що забруднення на поверхні можуть включатися до їх складу. Згідно відомих енергій зв’язків під час формування плівок з водних дисперсій між поверхнею та плів­кою не виникає хімічних зв’язків, а тільки реалізуються міжмолекулярні взаємодії – орієнтаційніі, індукційні та дисперсійні, а у випадку застосування карбоксилвмісного полімеру  –  виникають зв’язки зі значним іонним характе­ром, які за міцністю наближаються до водневих. Це дає підставу стверджувати, що забруднення які утримуються на поверхні міжмолекулярними зв’язками здатні видалятися разом з плівками отриманими з дисперсій.  Проаналізовані особливості формування плівок на поверхні пам'ятників архітектури і видалення плівок з поверхні разом з забрудненнями. Розглянута методика дозволяє швидко і легко очищати пам’ятки не пошкоджуючи їх поверхні, а також цінних нижчих нашарувань. Використані матеріали негативно не впливають на фізичні розміри та естетичні властивості пам’ятки. Використовувані матеріали є легко доступними, не шкодять здоров’ю людини та навколишньому середовищу.