Світло є формуючим, функціональним і значущим компонентом будь-якої архітектури. З давніх часів світло відігравало ключову роль у сакральній архітектурі, а також значно впливає на архітектурні, конструктивні та планувальні рішення житлових і громадських будівель. Видиме світло становить 42-45% енергії оптичного діапазону, а 1/2 — це інфрачервоне випромінювання. Значна частина видимого світла поглинається поверхнями і перетворюється на тепло, що значно впливає на температуру повітря в приміщенні. Коли співвідношення площі вікон до площі підлоги збільшується, ймовірність перегріву приміщення в спекотний сезон зростає. Спекотний сезон стає довшим через глобальне потепління. Якщо ми прагнемо забезпечити оптимальні температурні показники в нових умовах, необхідно використовувати сонцезахист у поєднанні з різними оптичними пристроями для освітлення приміщень денним світлом. Зменшення площі світлових отворів є одним із способів вирішення цієї проблеми, але це суперечить тенденціям розвитку житлової сучасної архітектури останніх 50–70 років. Це негативно впливає на візуальні та просторові параметри приміщень, знижує показники освітленості. Тому слід шукати деякі способи диверсифікації освітлення Пошук відповідних засобів і технік допоможе нам знайти баланс між проникністю оболонки будівлі та системами опалення, вентиляції та охолодження, використовуючи їх для забезпечення оптимальних умов денного освітлення. Світлові труби, світлові волокна, дзеркала та інші пристрої є такими пристосуваннями на сьогоднішній день. Світлові труби є найпоширенішим способом забезпечення кращих умов денного освітлення в приміщенні або його частинах. Перевагою їх використання є в десять разів менші втрати/надходження тепла в порівнянні з вікнами. Аналогічними пристроями є світлові труби, які можуть використовуватися як в нових будівлях, так і в існуючих під час реконструкції.