Стаття присвячена процесу вилучення олії з насіння і шроту ріпаку та соняшника екстракційним методом на основі дослідження кінетичних закономірностей процесу екстрагування олієвмісної сировини.
Наведенірезультати дослідження з екстрагування олії з насіння ріпаку, соняшника, показали, що процес вилучення олії з неподрібненого насіння проходить дуже повільно за внутрішньо-дифузійного механізму внаслідок низької проникливості олії через поверхневі та клітинні оболонки.Також наведені результати дослідження з екстрагування олії з подрібненого насіння ріпаку та рижію хлористим метиленом і насіння соняшника н-гексаном.
Визначено вплив залишку олії з насіння ріпаку в шроті після процесу пресування на економічну ефективність процесу. Порівнювались втрати олії з ріпаку з вмістом олії 39,73 % та ріпаковим шротом з вмістом олії 31,9%. Експерименти виконувались в апараті Сокслета за температури кипіння, а у якості екстрагента використовували хлористий метилен. Встановлено, що процес екстрагування олії з шроту на початковому етапі відбувається більш інтенсивно порівняно з подрібненим насінням dсер = 1,5 мм, а вилучення 97 % олії досягається протягом години.
Запропоновано комбінований метод з використанням екстракційного методу вилучення олії з шроту, що дає можливість збільшити кількість одержаної олії за рахунок зменшення втрат олії з шротом. Реалізація комбінованого методу в промислових умовах може здійснюватись за рахунок використання в технологічній схемі апарату ідеального змішування в умовах безперервного процесу. Використання такого обладнання дає можливість забезпечити високий ступінь вилучення цільового компонента за рахунок відповідної кількості ступенів екстракції.Підтвердження ефективності процесу вилучення соняшникової олії з шроту на експериментальній установці по двохступеневій схемі екстрагування здійснювалось шляхом визначення ступеня вилучення цільового компонента, який складає 96%.
Наведено кінетичні залежності процесу екстрагування олії з насіння соняшника за різних співвідношень твердої та рідкої фаз, на основі яких визначено кінетичний коефіцієнт μ = 0,038.
1. Супіханов Б. К. Розвиток ринків аграрної продукції: моногр. – К.: ННЦ ІАЕ, 2009. – 519 с.
2. Калошин Ю. А. Технология и оборудование масложировых предприятий / Ю. А. Калошин. – М.:
Издательский центр “Академия”, 2002. – 363 с. 3. Остроушко В. Л. Технологічні аспекти процесу
екстракції рослинних олій / В. Л. Остроушко, В. Ю. Папченко // Вісник Національного технічного
університету “ХПІ”. – 2012. – №34. – С. 117–120. 4. Петiк П. Ф. Дослідження кінетики
екстрагування соняшникової макухи етиловим спиртом / П. Ф. Петiк , В. В. Гiрман, О. В. Мазур //
Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2014. – 6/6 (72) – С. 13–18.
5. Семенишин Є. М. Екстракційне вилучення олії з метою одержання біопалива / Є. М. Семенишин,
В. І. Троцький, Ю. В. Ковальська, Т. І. Римар // Вісник НУ “Львівська політехніка”
“Теплоенергетика”. – 2008. – С. 179–185. 6. Семенишин Є. М. Кінетика екстрагування цільових
компонентів з пористих структур в протитечійно-ступеневих екстракторах періодичної дії /
Є. М. Семенишин, Т. І. Римар, Р. В. Стадник // Хімічна промисловість України. – 2014. –
№ 6 (125) – C. 3–5. 7. Федорчук-Мороз В. І. Механізм та кінетика екстрагування цільових
компонентів з насіння амаранту: автореф. дис... канд. техн. наук: 05.17.08. – Львів, 2008. – 19 с.
8. Стадник Р. В. Кінетика екстрагування олії з насіння амаранту гібриду (Amarantus hibridus):
автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.17.08. – Львів, 2012. – 24 c. 9. Семенишин Є. М. Дослідження
кінетики екстрагування олії з насіння рижію посівного як альтернативи ріпаку / Є. М. Семенишин,
Р. В. Стадник, М. О. Андрияшева, Я. Я. Псюк // Вісник Національного університету “Львівська
політехніка” “Хімія, технологія речовин та їх застосування”. – Вип. 812. – 2015. – С. 349–353.
10. Семенишин Є. М. Методика розрахунку прямотечійного та протитечійного екстракторів для
екстрагування цільових компонентів з шару пористих структур / Є. М. Семенишин, Т. І. Римар //
Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Хімія, технологія речовин та їх
застосування”. – 2014. – № 787. – С. 331–336.