На сьогоднішній день полімери зі спеціальними властивостями широко використовуються в різноманітних галузях промисловості, зокрема у медицині, електроніці. Однак специфіка використання таких матеріалів визначається їх структурою. У зв’язку з цим розробка нових полімерних макромолекул з контрольованою будовою та дослідження закономірностей їх синтезу є актуальним завданням. У даній роботі поверхнево-активні кополімери блочно-розгалуженої будови одержано шляхом вільно радикальної полімеризації у дві стадії. На першій стадії телехелатні олігопероксиди (ТО) з бічними поліетиленгліколевими ланцюгами (ПЕГ) одержали вільно радикальною полімеризацією ПЕГ-вмісних макромерів в присутності пероксидвмісного передавача ланцюга – монопероксину (МП). Наявність МП у реакційній суміші чинить слабоінгібуючу дію, що проявляється в зменшенні швидкостей полімеризацї та молекулярних мас ТО зі збільшенням кількості телогену. Показано, що зі зростанням довжини ПЕГ-вмісного замісника у складі макромеру зростає активність полімерних радикалів, що проявляється у збільшенні виходу макромолекул з кінцевим пероксидним фрагментом при однаковому вмісті МП у реакційній суміші. Помітно зменшення порядку реакції за ініціатором зі зростанням бічних ПЕГ-вмісних ланцюгів що очевидно свідчить про неефективний розхід ініціатора в системі спричинений стеричними та дифузійними чинниками. Кінцева пероксидна група забезпечує використання синтезованих полімерів як макроініціаторів в реакції полімеризації низькомолекулярних мономерів на другій стадії синтезу, зокрема гідрофільного N-вінілпіролідону (NВП). Кінетичні параметри полімеризації NВП ініційованої гребенеподібними ТО в присутності епоксидвмісного передавача ланцюга (КГЕ) підпорядковуються закономірностям слабоінгібованої радикальної полімеризації. Структуру гребенеподібних та блочно-розгалужених кополімерів підтверджували методами елементного та функціонального аналізів, ІЧ-спектроскопії та газо-рідинної хроматографії. Гребенеподібний олігопероксидний макроініціатор та синтезований на його основі блок-кополімер є поверхнево-активними речовинами та здатні утворювати міцелярні структури різних розмірів у водному середовищі. Наявність функціональної епоксидної групи в структурі диблок кополімеру обумовлює ковалентну взаємодію отриманих синтетичних та аміновмісних макромолекул природнього походження, таких як пептиди, олігонуклеотиди, амінокислоти.
1. Knop K., Hoogenboom R., Fischer D., U. D. Schubert. Poly(ethylene glycol) in Drug Delivery:
Pros and Cons as Well as Potential Alternatives // Angewandte Chemie. – 2010. – Vol. 49 (36). – P. 6288–
6308. 2. Lutz J. F. Polymerization of oligo(ethylene glycol) (meth)acrylates: toward new generation of
smart biocompatible materials // J. POLYM. SCI. PART A: POLYM. CHEM. – 2008. – Vol. 46 (11). –
P. 3459–3470. 3. Liu J., Ran Q., Miao C., Zhou D. Synthesis and characterization of comb-like copolymer
dispersant with methoxy poly (ethylene oxide) side chains // Polymer-Plastics Technology and
Engineering. – 2011. – Vol. 50. – P. 59–66. 4. Neugebauer D. Graft copolymers with poly(ethylene oxide)
segments // Polymer International. – 2007. – Vol. 56 (12). – P. 1469 – 1498. 5. Lutz J. F., Ouchi M.,
Liu D. R., Sawamoto M. Sequence-Controlled Polymers // Science. – 2013. – Vol. 341. – P. 1238149.
6. Tizzotti M., Charlot A., Fleury E., Stenzel M., Bernard J. Modification of Polysaccharides Through
Controlled/Living Radical Polymerization Grafting–Towards the Generation of High Performance
Hybrids // Macromolecular Rapid Communication. – 2010. – Vol. 31. – P. 1751–1772. 7. Вацулик П.
Химия мономеров. – М.: Издательство иностранной литературы, 1960. – С. 735. 8. Dikyy M. A.
Synthesis and some rections of peroxide monomers – derivatives of isopropenyl benzene/ M. A. Dikyy, et
al. // Russ. J. Org. Chem. – 1981. – 17. – Р. 353. 9. Синтез нових функціональних похідних кумінового
спирту / Кінаш Н. І., Паюк О. Л., Долинська Л. В. та ін. // Вісник НУ “Львівська політехніка”
“Хімія, технологія речовин та їх застосування”. – 2017. – № 863. – С. 40–45. 10. Кантов М.
Фракционирование полимеров / М. Кантов ; пер. с англ. – М. : Мир, 1971. – 444 с. 11. Васильев В. П.
Гомолитический распад алкеналкильного пероксидного мономера и его полимеров: дис. ... канд. хим.
наук: 02.00.03, 02.00.04 / В. П. Васильев. – Львов, 1990. – 156 с. 12. Оудиан Дж. Основы химии
полимеров. – М. : Мир, 1974. – 614 с. 13. Торопцева А. М. Лабораторный практикум по химии и
технологии высокомолекулярных соединений / А. М. Торопцева, К. В. Белогородская,
В. М. Бондаренко. – Л.: Химия, 1972. – с. 416. 14. Fainerman and V. and Mille R.: [in:] Miller R. and
Liggieri L. (Eds.), Bubble and Drop Interfaces in Progress in Colloid and Interface Science, Vol. 2. Brill. –
Leiden 2009. 15. Скорохода Т. В., Лобаз В. Р., Заіченко О. С. Синтез та властивості нових
телехелатних олігопероксидів – ініціаторів радикальної полімеризації // Вісник НУ “Львівська
політехніка” “Хімія, технологія речовин та їх застосування”. – 2008. – №609. – С. 352 – 355.