ХАРАКТЕРИСТИКА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ПЕРЕДУМОВИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

1
Національний університет «Львівська політехніка», кафедра маркетингу і логістики
2
Київський національний університет імені Т. Шевченка
3
Львівський національний університет імені І. Франка
4
Національний університет «Львівська політехніка», кафедра маркетингу і логістики

Метою статті є узагальнення головних характеристик розвитку науково-дослідної, інноваційної та інноваційно-технологічної діяльності в Україні, визначення напрямів державної політики усунення недоліків інноваційної діяльності. Охарактеризовані показники інноваційної діяльності у промисловості України, впровадження інновацій промисловими підприємствами, структурних характеристик розвитку інноваційної діяльності за галузями вітчизняної промисловості. Надано характеристику показників витрат промислових підприємств на інноваційно-технологічну діяльність. Оцінено обсяги та динаміку реалізації інноваційної продукції в економіці України. Охарактеризовано структуру інноваційно активних підприємств за секторами підприємництва – малого, середнього, великого. Представлено результати аналізування ресурсозабезпеченості інноваційно-технологічної діяльності в Україні у руслі його позитивних та негативних аспектів за складовими: передумови, обсяги, ефективність. Зроблено висновок, що органам державного управління в Україні потрібно реалізувати більш активну політику, орієнтовану на підвищення рівня мотивації економічних агентів до здійснення інноваційно-технологічної діяльності та впровадження її результатів у господарську практику, покращення кадрового та фінансового забезпечення підприємств і організацій, які виконують наукові та науково-дослідні роботи, посилення їх співробітництва з підприємствами базових видів економічної діяльності.

1.Haque I. International competitiveness: interaction of the public and private sectors. EDI Policy Seminar held in Seoul. URL : http://documents. worldbank.org/ curated/en/905911468739480564/pdf/multi-page.pdf.

2. Smits R., Kuhlmann S. The rise of systemic instruments in innovation policy. International Journal of Foresight and Innovation Policy. 2004. Vol. 5. pp. 14-32.

3. Flanagan K., Uyarra E., Laranja M. Reconceptualising the policy mix for innovation. URL : https://www.escholar.manchester.ac.uk/api/datastream? publ.PDF.

 4. Policy Mix Peer Reviews. The report of the CREST Policy. Mix Expert Group. URL : http://ec.europa.eu/invest-in-research/pdf/download_en/2008_ 1499_deliverable_web.pdf.

5. Borrás S. Policy learning and organizational capacities in innovation policies. Science and Public Policy, 2011. 38(9). pр. 725-734.

6. Федулова Л. І. Технологічна політика в системі стратегії економічного розвитку. Економіка і прогнозування. 2010. № 1. С. 20-38.

7. Дегтярьова І. О. Інструменти інноваційного розвитку регіону: зарубіжний та вітчизняний досвід. Державне управління: теорія та практика: електрон. наук. фах. вид. 2010. Вип. 1. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2010_1/txts/10diovdz.pdf.

 8. Бутенко О. А. Формування державної інноваційної політики. Інвестиції: практика та досвід. 2009. № 1. С. 21-24.

9. Гладинець Н. Ю. Концептуальні засади формування механізму регулювання інноваційної діяльності в регіоні. Науковий вісник Ужгородського університету. 2011. № 33, Ч. 1. С. 74-79.

10. Васильців Т. Г., Лупак Р. Л. Priorities and Tools of the State Regional Policy of Import Substitution in the Market of Ukraine’s Consumer Goods. Стратегічні пріоритети. 2017. № 3 (44). С. 105-113.

11. Наукова та інноваційна діяльність України за 2018 рік : Статистичний збірник. К. : Державна служба статистики України. 2019. 108 с.