Розглянуто еволюцію та трансформацію уявлень про простір у філософії Канта. Пояснено причини відмови Канта від уявлень про абсолютний простір. За допомогою герменевтичного методу зроблено висновок, що внесок Канта сприяв розвитку наукових теорій про простір у природничих науках, зокрема мав вплив на концепції Гемгольца, Пуанкаре та інших.
Ґаєр, М. (2007). Світ Канта: Біографія. Київ: Юніверс.
Кант, И. (2007). Наследие и проект. Научное издание. Москва: Канон + РООИ “Реабилитация”.
Кадикало, А. (2016). Аспекти трансформації орієнтирів наукового мислення. Практична філософія, 4, 134–140.
Кант, І. (2000). Критика чистого розуму. Київ: Юніверс.
Павлов, В. (2004). Простір та час як епістемологічні перепони пізнання. Мультиверсум. Філософський альманах, 41, 175–183.
Bitbol, M., Kerszberg, P., Petitot, J. (2009). Constituting Objectivity. Transcendental Perspectives on Modern Physics. Dordrecht: Springer.
Shabel, L. (2003). Reflections on Kant’s concept (and intuition) of space. Studies in History and Philosophy of Science, 34, 45–57.
Hatfield, G., Kitcher, P., Melnick, A. (2011). The Cambridge Companion h Kant and Modern Philosophy (Cambridge Companions h Philosophy). 2nd revised Edition. Cambridge University Press.
Vinci, C. T. (2015). Space, Geometry, and Kant`s Transcendental Deduction of the Categories. Oxford University Press.