Сучасні засоби масової комунікації (наприклад, радіо, газети, телебачення чи інтернет-журналістика), та й увесь спектр засобів масової комунікації (наприклад, театр, музика, виставки, кіно, драма, опера, візуальне мистецтво тощо) просувають наратив – інтерпретаційні як журналістом, так і аудиторією контексти реалій, про які йдеться в журналістській подачі. Але із запровадженням цілісних систем ідеологічно об’єднаних масмедіа наратив вже не піддається характеристиці тимчасовості чи розлогості інтерпретацій. Контексти і наративи масмедійного контенту вже більше не маскують під припущення чи гіпотези конкретну ідеологічну, партійну, світоглядну позицію, яка є далекою від розмірковувань про пізнавальність життя, журналістики, роботи журналіста. Колись дуалістичне використання контексту інтерпретаційного середовища перетворилось на позаконструктивістську модель тиску на аудиторію не за допомогою сюжетів, а фундаментальних світоглядних та ідеологічних, а часто – прямих партійних пропозицій.
Пропонується розглянути контекст як підґрунтя для взаємодії та різних засобів масової інформації, які не лише об’єднані спільними ідеологічними наративами, але й мають певний центр, навколо якого здійснюється весь контент. Маємо ефект орбітальних масмедіа – в межах їхніх контентних пропозицій відбувається взаємодія авторів і аудиторії з метою розподілу такого контенту, який в рамках інформування про щось чи про когось не стільки покращує взаємодію медіа та аудиторії, скільки слугує елементом жорсткого контентного тиску на аудиторію в межах тих журналістських подач, які транслюються цими групами медіа.
- Іванов В., Костенко Н. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики. К. Центр вільної преси. 2003. 200 с.
- Костенко Н. Медіа-динаміка: тренди і відхилення. Вектори змін українського суспільства. К. ІС НАНУ. 2014. С. 326–348.
- Латур Б. Пересборка социального: введение в акторно-сетевую теорию. М. Изд. дом Высшей школы экономики. 2014. 384 с.
- Луман Никлас. Реальность масс-медиа. 2005. Электронная публикация: Центр гуманитарных технологий. 07.07.2008. URL: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3001.
- МакКвейл Д. Теорія масової комунікації. Львів. Літопис. 2010. 538 с.
- Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека=Understanding Media : The Extensions of Man. М. Кучково поле. 2007. 464 с.
- Матурана У. Биология познания. Язык и интеллект. М. Прогресс, 1995. С. 95–142.
- Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. Т. І. У полоні Платонових чарів. К. Основи. 1994. 444 с.
- Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння. Львів. ПАІС. 2004. 312 с.
- Почепцов Г. Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. М. Рефл-бук; К. Ваклер. 2000. 352 с.
- Barthes R. (1977). Image, music, text. (S. Heath, Ed.) The Journal of Aesthetics and Art Criticism (Vol. 37, p. 220). Hill and Wang. doi:10.2307/429854. Image, music, text. P. 84–96
- Threadgold T. «Performing Theories of Narrative: Theorising Narrative Performance». The Sociolinguistics of Narrative. Thornborrow J., Coates J. (eds). 1st ed. Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2005. P. 261–278.
- Tyler, S. W. and Treu, S. (1989) An Interface Architecture to Provide Adaptive Task-Specific Context for the User. Int. J. Man-Machine Studies Vol. 30. Pp. 303–327.