Об’єктом дослідження є теоретичні засади масової комунікації, а предметом – наукознавчий аналіз теорії масової комунікації (базові поняття, перехрещення з іншими суміжними науками, різновиди масової комунікації, її постулати й закони). Метою є побудова теоретичних засад для однієї з можливих концепцій теорії масової комунікації. Методи дослідження: аналіз, порівняння, формалізація, синтез.
Масовою пропонується вважати такий різновид комунікації, під час якої планують, що повідомлення будуть поширювати серед 150–250 (залежно від ситуації) чи більше отримувачів. Це число визначається на основі аргументів із соціальної психології та теорії масмедіа. У процесі планування масової комунікації завжди потрібно враховувати ще два числа: 1) прогнозовану кількість отримувачів, для якої планують якесь конкретне повідомлення (наприклад, для друкованих медій – це наклад (або тираж) видання); 2) число тих отримувачів, які за фактом не тільки отримали, а й обов’язково сприйняли надіслане їм повідомлення (кількість контактів).
Вказується, що теорію масової комунікації часто неправильно ототожнюють з теорією масмедіа. Наведено три показники, якими проходить межа між цими теоріями.
До переліку організацій-комунікаторів, які здійснюють масову комунікацію, запропоновано зараховувати: а) масмедіа; б) промедіа; в) деякі соціальні інститути; г) інформаційні війська. Подано переліки організацій, які належать до промедіа й деяких соціальних інститутів.
Сформульовано дев’ять тверджень, які пропонується вважати постулатами теорії масової комунікації.
Розглянуто 12 тверджень, що рекомендується вважати законами масової комунікації. Деякі з них пройшли емпіричну перевірку й належать до числа істинних, а деякі потребують уточнень і додаткових експериментальних перевірок.
- Bryant J., Thompson S. Fundamentals of Media Effects. New York: McGraw-Hill Companies, Incorporated, 2002. 432 p.
- Campbell D. T. Models of experiments in sosial psychology and applied researches. M.: Progress, 1980. 392 p.
- Microsoft // Copilot URL: (Аccess: 01.11.2024).
- Cerry C. On Human Communication: a review, a survey, and a criticism. 2-nd ed. Technology Press of Massachusetts Institute, 1966. 374 p.
- Communication theory // Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Communication_theory (Аccess: 01.11.2024).
- Griffin E. A first look at communication theory. New York: McGraw Hill, 2009. 558 p.
- Encyclopedia of communication and information / еd. by Jorge Reina Schement. New York: Gale Group, 2002. 1162 p.
- Encyclopedia of Journalism. General Editor Christopher H. Sterling. Washington: SAGE Publications, Inc, 2009. 2344 + 172 p. URL: https://www.pdfdrive.com/encyclopedia-of-journalism-d185537010.html (Аccess: 01.11.2024).
- Mass communication // Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Mass_communication (Аccess: 01.11.2024).
- Pierce J. R. Symbols, signals and noise: The Nature and Process of Communication. N. Y.: Harper & Brothers, 1961. P. 269.
- Severin W. J., Tankard J. W. Communication Theories. 2-nd ed. New York; London: Longman, 1988.
- The SAGE International Encyclopedia of Mass Media and Society. First Edition. Five Volume Set. Edited by: Debra L. Merskin – University of Oregon, USA. December 2019 | 2 168 pages | SAGE Publications, Inc URL: https://us.sagepub.com/en-us/nam/the-sage-international-encyclopedia-of-... (Аccess: 01.11.2024).
- Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. К., 2004. С. 37–42.
- Винтерхоф-Шпурк П. Медиапсихология. Основные принципы / 2-е изд.; перевод с нем. Харьков: Гуманитарный центр, 2016. 268 с.
- Житарюк М. Теорії та моделі масової інформації (Масова комунікація): навч.-метод. посіб. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2018. 244 с.
- Закон України «Про медіа» // Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text (Доступ: 01.11.2024).
- Закон України «Про інформацію» // Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (Доступ: 01.11.2024).
- Зражевська Н. І. Комунікаційні технології: лекції. Черкаси: Брама-Україна, 2010. 224 с.
- Коновець О. Ф. Масова комунікація: теорії, моделі, технології: навч. посіб. К.: ЛГУ, 2007. 266 с.
- Іванов В. Основні теорії масової комунікації і журналістики: навч. посіб. К.: Центр Вільної Преси, 2010. 260 с.
- Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації. Львів: Літопис, 2010. 538 с.
- Михайлин І. Л. Журналістика. Словник-довідник. К.: Академвидав, 2013. 320 с.
- Партико З. В. Теорія масової інформації та комунікації. Львів: Афіша, 2008. 292 с.
- Партико З. В. Логіка: підручник. Київ: Вид-во Ліра-К, 2020. 352 с.
- Почепцов Г. Г. Информационные войны. Новый инструмент политики. К.: Litres, 2022. 256 с.
- Почепцов Г. Г. Психологические войны. М.; К., 1999.
- Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. М.; К.: Рефл-бук, 2001. 552 с.
- Різун В. В. Теорія масової комунікації: підручник. К.: Вид. центр «Просвіта», 2008. 260 с.
- Соціальна комунікація // Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Соціальна _комунікація (Доступ: 01.11.2024).
- Теорія масового спілкування // Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Теорія_масового_спілкування (Доступ: 01.11.2024).
- Холод О. М. Комунікаційні технології: підручник. К.: ЦУЛ, 2013. 214 с.
- Чалдіні Р. Психологія впливу. Оновлено та доповнено. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2023. 608 с.
- Чічановський А. А., Старіш О. Г. Інформаційні процеси в системі світових комунікаційних систем: підручник. К.: Грамота, 2010. 568 с.