Пропагандистський прийом дегуманізації противника: соціокомунікаційний вимір

Мета дослідження – комплексний аналіз впливу пропагандистського прийому дегуманізації ворога на російську аудиторію в умовах російсько-українського протистояння з акцентом на соціокомунікаційний вимір. Дослідження спрямоване на вивчення характеру фейкових повідомлень у російських телеграм-каналах, їхнього впливу на емоційне, когнітивне та поведінкове сприйняття аудиторії, а також на розробку типології реакцій користувачів. Аналіз результатів дає змогу зрозуміти механізми формування ворожості через дегуманізацію, оцінити рівень залученості аудиторії та запропонувати практичні рекомендації для протидії пропагандистським наративам.

Методологія дослідження. Базується на комплексному підході, що становить контент-аналіз фейкових повідомлень у російських телеграм-каналах, когнітивний та емоційний аналіз реакцій аудиторії, а також кількісний аналіз взаємодій (репости, коментарі, лайки). За допомогою контент-аналізу ідентифіковано ключові елементи дегуманізації ворога, такі як маніпулятивна лексика, візуальні матеріали та емоційно насичені наративи. Когнітивний аналіз дав можливість виявити сприйняття користувачами проаналізованих нами фейкових повідомлень, допоміг визначити основні емоції, викликані контентом (гнів, страх, сумніви), тоді як кількісний підхід дав змогу виміряти активність реакцій аудиторії. Цей підхід забезпечив вивчення впливу дегуманізації ЗСУ на російську аудиторію.

Результати дослідження. У дослідженні виявлено ключові характеристики фейкових повідомлень, спрямованих на дегуманізацію ворога, зокрема їхню лексичну та візуальну структуру, а також маніпулятивні наративи, що використовуються в російських телеграм-каналах. Було проаналізовано когнітивні реакції аудиторії, що допомогло створити типологію реакцій користувачів, яка містить їхню тональність, рівень залученості та способи взаємодії з контентом. Крім того, дослідження дало змогу оцінити вплив дегуманізаційної пропаганди у формуванні ворожості до ЗСУ та визначити чинники, що сприяють вірусному поширенню таких повідомлень. Отримані результати стали основою для розробки рекомендацій щодо протидії маніпуляціям і підвищення медіаграмотності аудиторії. Новизна статті полягає в комплексному підході до аналізу впливу пропагандистської технології дегуманізації ворога на російську аудиторію у соціокомунікаційному вимірі. Уперше було досліджено взаємозв’язок між емоційними, когнітивними та поведінковими реакціями аудиторії на фейкові повідомлення у телеграм-каналах, що дало змогу створити типологію реакцій користувачів. Запропоновано критерії аналізу, які охоплюють тональність коментарів, рівень залученості та вірусний потенціал контенту. Новизна також полягає у визначенні ключових механізмів поширення маніпулятивних наративів, зокрема через лексичні та візуальні прийоми дегуманізації, які формують негативні емоції та підсилюють когнітивні упередження. Отримані результати можуть бути використані для розробки нових підходів до протидії інформаційним маніпуляціям і підвищення стійкості суспільства до пропаганди.

Практичне значення. Полягає у можливості використання його результатів для розробки ефективних стратегій протидії пропаганді та маніпуляціям у цифровому просторі. Запропонована типологія реакцій аудиторії та критерії аналізу фейкових повідомлень можуть бути застосовані для створення алгоритмів автоматичного виявлення маніпулятивного контенту в соціальних мережах. Результати дослідження також є корисними для медіаосвітніх програм, спрямованих на підвищення рівня критичного мислення та інформаційної грамотності серед користувачів. Крім того, вони можуть бути використані державними та недержавними організаціями для формування комунікаційних стратегій у сфері інформаційної безпеки, зокрема для нейтралізації впливу дегуманізаційних наративів і підвищення довіри до офіційних джерел інформації.