пропаганда

Пропагандистський прийом дегуманізації противника: соціокомунікаційний вимір

Мета дослідження – комплексний аналіз впливу пропагандистського прийому дегуманізації ворога на російську аудиторію в умовах російсько-українського протистояння з акцентом на соціокомунікаційний вимір. Дослідження спрямоване на вивчення характеру фейкових повідомлень у російських телеграм-каналах, їхнього впливу на емоційне, когнітивне та поведінкове сприйняття аудиторії, а також на розробку типології реакцій користувачів.

Міжнародний імідж України крізь призму російської інформаційної пропаганди

Ця стаття присвячена визначенню та аналізу основних методів російської інформаційної пропаганди і дослідженню їх реального впливу на створення негативного іміджу України у міжнародному співтоваристві.

Інтелектуальна система передбачення фейкових новин на основі технологій NLP та машинного навчання

У статті описано дослідження ідентифікації фейкових новин на основі опрацювання природної мови, аналізу великих даних і технології глибокого навчання. Розроблена система автоматично перевіряє новини на наявність ознак фейкових новин, таких як використання маніпулятивної мови, неперевірених джерел і недостовірної інформації. Візуалізація даних реалізована на основі дружнього інтерфейсу користувача, який відображає результати аналізу новин у зручному та зрозумілому форматі.

КОНЦЕПТОСФЕРА МОВИ ВОРОЖНЕЧІ В ПРОПАГАНДИСТСЬКОМУ ДИСКУРСІ КРАЇНИ-АГРЕСОРА

У статті зроблено спробу каталогізувати ключові маркери мови ворожнечі, які застосовують у пропагандистських наративах країни-агресорки для створення образу ворога. Проаналізовано масив пропагандистського матеріалу, продукованого мережевим російським телеграм-каналом «СлежуЗа». Ідентифіковано найбільш частотні й значущі для пропагандистської екосистеми Російської Федерації концепти «укронацизм», «русофобия», «загнивающий запад», «проект Анти-Россия».

ОСОБЛИВОСТІ ВИСВІТЛЕННЯ ПАЛЕСТИНО-ІЗРАЇЛЬСЬКОГО КОНФЛІКТУ У СВІТОВИХ ЗМІ

У статті зроблено спробу визначити особливості висвітлення палестино-ізраїльського конфлікту у світових ЗМІ. Матеріалом дослідження стали публікації із сайтів трьох ЗМІ – «The Washington Post», «The Guardian» та «Al Jazeera».

Правові аспекти боротьби з дезінформацією в Європейському Союзі: уроки для України

Стаття “Правові аспекти боротьби з дезінформацією в Європейському Союзі: уро- ки для України» детально описує та аналізує проблему пов’язану з великою кількістю неправдивої, маніпулятивної та вкрай шкідливої інформації, з якою змушена стикатись кожна сучасна людина. Приділяється особлива увага законодавчому регулюванні інформаційної сфери, заходах спрямованих на покращення інформаційної безпеки в Європейському Союзі та Україні.

МЕДІАМІСТИФІКАЦІЯ У КОНТЕНТІ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ТЕЛЕКАНАЛІВ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

У статті проаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблема є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють  в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених  до визначення поняття «медіамістифікація».

МІСЦЕВІ МЕДІА ЛЬВІВЩИНИ І ЇХ КОНТЕНТ ВІД/ДЛЯ «ОСНОВНОГО КЛІЄНТА»

Впродовж років експерти Інституту Демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) здійснюють кількісний та якісний моніторинг інформаційного простору України на місцевому рівні. Обираючи певні області, а також друковані та онлайн видання у кожній з них регіональні групи забезпечують не лише облік та опис контенту – до їх завдань належить порівняння результатів роботи регіональних редакцій поміж собою.

Інформаційна війна і Україна

Розкрито поняття інформаційної війни, форми і види інформаційних війн, їх дію проти України. На конкретних прикладах висвітлено дію інформації та пропаганди на різні сфери та верстви українського суспільства, протидію їх наступу.

Ініціативи Європейського Союзу у боротьбі з пропагандою тероризму (науково-методична стаття)

У статті проаналізовано ініціативи ЄС, які запобігають та протидіють радикалізації, зменшують вплив деструктивного контенту, а також спрямовані на вдосконалення вміння відрізняти об’єктивну інформацію від фейків та дезінформації. Наголошено, що боротьба ЄС з радикалізацією, екстремізмом й тероризмом базується на чотирьох «стовпах»: запобігти, захистити, переслідувати, відповісти.