ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВПЛИВ ТЕЛЕКОНТЕНТУ НА ПСИХІКУ ГЛЯДАЧІВ У ВИСВІТЛЕННІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (НА ПРИКЛАДІ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ КАНАЛІВ)

2024;
: 24-32
Автори:
1
Національний університет «Львівська політехніка»

Метою цієї статті є дослідження інформаційного впливу телеконтенту на психіку глядача у висвітленні російсько-української війни (на прикладі всеукраїнських каналів). Методологія дослідження. Розвідка базована на таких методах: аналітикосинтетичний, узагальнення, моделювання, прогнозування, оцінювання художньої та інформаційної цінності матеріалу тощо. Новизна дослідження. У статті доводиться, що телеканали, змушуючи глядачів стати віртуальними свідками подій війни, транслюють на них стрес, який часто може викликати психічну травму чи посттравматичний стресовий розлад. Висновки. Під час воєнних дій інформаційна безпека стає особливо важливою, оскільки неправильна чи помилкова інформація може призвести до паніки, впливати на хід подій, прискорювати внутрішню міграцію населення та негативно впливати на імідж вищого військово-політичного керівництва держави. Також вона може порушити довіру до політиків, їхніх заяв і повідомлень, що впливає на ведення бойових дій і завдає шкоду очікуваним результатам військового конфлікту. В повній мірі зазначене стосується і реакції глядачів на висвітлення подій війни вітчизняними телеканалами. Українське телебачення з 24 лютого 2022 р. постійно висвітлює події на фронті та окупованих територіях, доповідає про втрати противника й успіхи українських військових, фіксує злочини російської армії, а також розповідає історії свідків війни. У перші тижні агресії українське телебачення швидко змінило свої тематичні пріоритети, віддаючи перевагу матеріалам про воєнні події над новинами про політику, життя громад, культуру та екологію. Це було викликано боротьбою проти російської пропаганди і спричинило підвищення якості українських телевізійних продуктів. У ситуації невизначеності й тривоги, коли картина дня швидко змінюється, зростає попит на якісний аналітичний продукт. Таким чином із 25 лютого 2022 року всі канали приєднались до спільного проєкту під назвою «Єдиний марафон», який координується на базі парламентського телеканалу «Рада». Серед факторів, які посилюють травматичність матеріалів вітчизняних телевізійних каналів про війну з Росією, такі: показ людини «зненацька» у момент гострого горя або розпачу; демонстрація катувань, моральних і фізичних знущань; пряме або непряме виправдання дій агресора, показ його торжества й безкарності; акцент на невизначеності, абсурдності ситуації, що відбувається, на неорганізованості, хаотичності застосовуваних заходів; смакування жорстокості, приведення «кривавих» подробиць; невіра в майбутнє, зображення ситуації як безвихідної (будь-яке можливе рішення – трагедія). Серед факторів, що послаблюють травматичність, такі: віра у майбутнє (орієнтація на подолання трагедії, ствердження можливостей кращого майбутнього); чітке моральне орієнтування глядачів, акцент на базових цінностях життя; приклади стійкості й мужності людей, що потрапили на війну, опис випадків активного опору; вираження підтримки ЗСУ; заклик до єднання всіх сил суспільства, показ солідарності людей усередині країни.

1. Зубченко Я. Домінація в ефірі. Інформаційні канали воєнного часу. Детектор медіа. 24.03.2022. URL: https://detector.media/informatsiini-kanali/article/197799/2022-03-24-do... kanalyvoiennogo-chasu. 2. Кочубей Л. О. Інформаційна безпека держави։ інструменти захисту українського інформаційного поля (на прикладі особливостей інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному Донбасі). Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса. 2015. № 3. С. 220–237. 3. Кречетова Д. Які українські телеканали найчастіше дивилися на YouTube у травні. Перелік. Українська правда. 9.06.2022. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2022/06/9/249035. 4. Мазуренко Л. І. 2022. Інформаційна безпека в умовах російсько-української війни: виклики та загрози. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. Питання політології. 2022. № 42. С. 50–57. 5. Макаревич М. Позитивні сценарії розвитку України. Роздуми сучасників. Саміт-Книга. 2022. 120 с. 6. Мамонтова Е. В. Публічна аналітика як феномен медіа-дискурсу російсько-української війни. Актуальні проблеми політики. 2023. Вип 71. С. 136–143. 7. Про Доктрину інформаційної безпеки України: Указ Президента України №47/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про Доктрину інформаційної безпеки України». URL: https://www.president.gov.ua/documents/472017-21374. 8. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України 2021: Указ Президента України № 685/2021 від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки». URL: https://www.president.gov.ua/ documents/6852021-41069. 9. Читомо. Українці переважно відстежують новини у Telegram, YouTube та Facebook. URL: https:// chytomo.com/ukraintsi-perevazhno-vidsteduiut-novyny-u-telegram-youtube-ta-facebook. 10. Цимбалюк В. С. Правове регулювання інформаційної безпеки в Україні։ проблеми теорії та практики. Адміністративне право і процес. 2014. № 2(8). С. 22–30. 11. BBC News Urkaine. 2022. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/topics/czp6w66edqpt?page=40. 12. Burdie P. O. Television and journalism. New-York, 2002. 160 p. 13. Nic Newman. Overview and key findings of the 2022 Digital News Report. URL: https://reutersinstitute. politics.ox.ac.uk/digital-news-report/2022/dnr-executive-summary. 14. Open Source Intelligence: FMI 2-22.9. Federation of American Scientists. 2006. 161 p. 15. Scientific Collection «InterConf», (47): with the Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference «Experimental and Theoretical Research in Modern Science» (March 26-28, 2021). Kishinev, Moldova: Giperion Editura, 2021. 476 p.