ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВПЛИВ ТЕЛЕКОНТЕНТУ НА ПСИХІКУ ГЛЯДАЧІВ У ВИСВІТЛЕННІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (НА ПРИКЛАДІ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ КАНАЛІВ)

Метою цієї статті є дослідження інформаційного впливу телеконтенту на психіку глядача у висвітленні російсько-української війни (на прикладі всеукраїнських каналів). Методологія дослідження. Розвідка базована на таких методах: аналітикосинтетичний, узагальнення, моделювання, прогнозування, оцінювання художньої та інформаційної цінності матеріалу тощо. Новизна дослідження. У статті доводиться, що телеканали, змушуючи глядачів стати віртуальними свідками подій війни, транслюють на них стрес, який часто може викликати психічну травму чи посттравматичний стресовий розлад. Висновки. Під час воєнних дій інформаційна безпека стає особливо важливою, оскільки неправильна чи помилкова інформація може призвести до паніки, впливати на хід подій, прискорювати внутрішню міграцію населення та негативно впливати на імідж вищого військово-політичного керівництва держави. Також вона може порушити довіру до політиків, їхніх заяв і повідомлень, що впливає на ведення бойових дій і завдає шкоду очікуваним результатам військового конфлікту. В повній мірі зазначене стосується і реакції глядачів на висвітлення подій війни вітчизняними телеканалами. Українське телебачення з 24 лютого 2022 р. постійно висвітлює події на фронті та окупованих територіях, доповідає про втрати противника й успіхи українських військових, фіксує злочини російської армії, а також розповідає історії свідків війни. У перші тижні агресії українське телебачення швидко змінило свої тематичні пріоритети, віддаючи перевагу матеріалам про воєнні події над новинами про політику, життя громад, культуру та екологію. Це було викликано боротьбою проти російської пропаганди і спричинило підвищення якості українських телевізійних продуктів. У ситуації невизначеності й тривоги, коли картина дня швидко змінюється, зростає попит на якісний аналітичний продукт. Таким чином із 25 лютого 2022 року всі канали приєднались до спільного проєкту під назвою «Єдиний марафон», який координується на базі парламентського телеканалу «Рада». Серед факторів, які посилюють травматичність матеріалів вітчизняних телевізійних каналів про війну з Росією, такі: показ людини «зненацька» у момент гострого горя або розпачу; демонстрація катувань, моральних і фізичних знущань; пряме або непряме виправдання дій агресора, показ його торжества й безкарності; акцент на невизначеності, абсурдності ситуації, що відбувається, на неорганізованості, хаотичності застосовуваних заходів; смакування жорстокості, приведення «кривавих» подробиць; невіра в майбутнє, зображення ситуації як безвихідної (будь-яке можливе рішення – трагедія). Серед факторів, що послаблюють травматичність, такі: віра у майбутнє (орієнтація на подолання трагедії, ствердження можливостей кращого майбутнього); чітке моральне орієнтування глядачів, акцент на базових цінностях життя; приклади стійкості й мужності людей, що потрапили на війну, опис випадків активного опору; вираження підтримки ЗСУ; заклик до єднання всіх сил суспільства, показ солідарності людей усередині країни.