ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКИХ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ І МЕСЕНДЖЕРІВ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ

2024;
: 56-64
Автори:
1
Національний університет «Львівська політехніка»

Соціальні мережі та месенджери стали невід’ємною частиною нашого життя. У роботі журналістів вони відіграють значну роль, адже за допомогою них не лише здійснюється пошук інформації, спілкування з героями матеріалів, а також стають в нагоді для просування медіапродукції та побудови іміджу. Журналісти постійно у пошуку перспективних соціальних платформ для інформування аудиторії. В Україні, як і у світі, переважно викориcтовують популярні соціальні платформи (Facebook, Instagram, Telegram, X, TikTok, Youtube), але в кожній країні є свої локальні соціальні мережі і месенджери, які орієнтовані на місцеве населення. І в Україні також є соціальні платформи, які створені українцями і для українців, аби їх об’єднати на одному ресурсі. Українські соціальні мережі та месенджери виникли на початку 2000-х років і мають свою історію розвитку. У цьому дослідженні ми проаналізували, як виникали та розвивалися соціальні платформи для українців, що сприяло їх виникненню. Сформували список українських соціальних мереж і месенджерів у таблиці. Також було запропоновано три періоди виникнення українських соціальних мереж: 2005–2013, 2014– 2021 та 2022 і до сьогодні. Кожен період виникнення пов’язаний з важливими періодами в нашій історії. Першою українською соціальною мережею вважаємо 1ua.com.ua, яка з’явилася у 2005 році. Дослідження показало, що значно більше було соціальних мереж, аніж месенджерів. Також розглянули, чи мають українські соціальні платформи перспективи розвитку. Під час дослідження вдалося дізнатися про функціонування 71 української соціальної мережі і 6 месенджерів, які були створеними і запущеними протягом 2005– 2023 років. Під українськими соціальними мережами та месенджерами розуміємо ті платформи, які створили українці і здебільшого для українців.

1. ChengY., Jiang H. Instant messenger-based online discourse platform and its impacts on students’ academic performances: An exploratory study in art and design education. Computers & Education. 2015. Vol. 88. Р. 15–326. 2. Liu Yili, Ying Xiangxiang. A review of social network sites: definition, experience and applications. Computer Science. Sociology. 2010. Р.749–752. 3. Бодненко Д., Ященко Д., Борщ Я. Використання соціальної мережі facebook для навчання майбутніх журналістів. Науковий вісник інноваційних технологій. 2012. №1. С. 29–35. 4. Добреля О. Історія розвитку соціальних мереж: основні періоди. Вісник Книжкової палати. 2023. № 7. С. 29–36. 5. Мельник О. 10 фактів про новий український месенджер. URL: https://nachasi. com/tech/2017/06/23/first-faq/ 6. Мудра І., Кухарська О. Месенджери як перспективна платформа для розповсюдження контенту ЗМІ. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Журналістика. 2021. Вип. 1. № 1. С. 49–55. 7. Гарматій О., Онуфрій С. Соціальні мережі як джерело інформації в журналістиці. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Журналістика. 2021. № 2. С. 45–52. 8. Нановська В. Медіаспоживання українців у 2023 року: що та де читають і кому довіряють. URL: https://mediamaker.me/yak-zminylos-mediaspozhyvannya-ukrayincziv-2023-ro... 9. Новосельський І. Українські соціальні мережі: специфіка та проблеми функціонування. Політикус. 2020. № 5. С. 89–94. 10. Список українських соціальних мереж. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_ українських_соціальних_мереж 11. Ткачук І. В Україні створили перший захищений месенджер Dober. URL: https://dou.ua/lenta/news/dober-secure-messenger/ 12. Топ-20 українських соціальних мереж. URL: https://socialnimeregi7.webnode.com.ua/kontakti/ 13. Українець запускає анонімну соцмережу для людей з психічними травмами. URL: https://rubryka.com/2018/11/11/turtle/ 14. Українські соціальні мережі. URL: https://we.ua/info/ukrainian-social-networks 15. Черниш Р. Соціальні мережі формату «MADE IN UKRAINE». Сучасні тенденції розбудови правової держави в Україні та світі: Зб. наук. ст. за матеріалами V Міжнар. наук.-практ. конф. (Житомир, 18 травня 2017 р.). Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2017. С. 203–206