соціальні мережі

У статті проаналізовано вплив соціального інтелекту людини на схильність до продуктивного використання сучасних цифрових технологій, зокрема соціальних медіа. Досліджено середній час перебування людини у соціальних мережах, відсоток використання цих платформ для вирішення робочих завдань та бажання додатково розвивати свої digital-skills, тобто цифрові навички. Встановлено, що соціальний інтелект достовірно впливає (p≤0,001***) на прагнення людини до продуктивного використання соціальних мереж, пов’язаний (p≤0,05*) із бажанням додаткового розвитку навичок комунікації в інтернет просторі.

Соціальні мережі та месенджери стали невід’ємною частиною нашого життя. У роботі журналістів вони відіграють значну роль, адже за допомогою них не лише здійснюється пошук інформації, спілкування з героями матеріалів, а також стають в нагоді для просування медіапродукції та побудови іміджу. Журналісти постійно у пошуку перспективних соціальних платформ для інформування аудиторії.

Запропоновано новий підхід до формування аудиторії веб-форуму за допомогою технічних засобів, які надають користувачам мережі Інтернет соціальні мережі. Запропонований підхід дає змогу збільшувати кількісні та якісні характеристики аудиторії веб-форуму та може використовуватися в завданнях покращання позицій веб- форуму в глобальній інформаційній системі World Wide Web.

В останні роки платформи соціальних мереж стали потужними інструментами зі збирання даних для покращення досвіду користувачів. Величезна кількість даних, отриманих через соціальні медіа, надає унікальну можливість для розроблення інноваційних систем рекомендацій. У статті проаналізовано застосування методів інтелектуального аналізу даних щодо соціальних мереж у контексті ефективних систем рекомендацій, зосереджено увагу на трьох ключових методологіях: аналіз тональності тексту (АТТ), тематичному моделюванні (ТМ) й аналізі соціальних мереж (АСМ), виокремлено їхні позитивні риси.

У роботі описано інформаційну систему моніторингу та аналізу відгуків у соціальних мережах для формування рекомендацій щодо придбання товарів. Ця система призначена для пришвидшення та полегшення клієнтам пошуку необхідної продукції на ресурсах електронної комерції. Вдалий вибір якісного товару за бажаними критеріями вкрай важливий, оскільки це зменшує час пошуку та економить гроші клієнтів. Аналізуючи коментарі у мережі, інформаційна система рекомендує продукт, на який переважають позитивні відгуки.

У статті проведено дослідження теоретичних аспектів поняття «електронна комерція». Зауважено, щонормативно-правова база України в сфері е-комерції перебуває в стані стрімкого розвитку. Підписавши Угоду про Асоціацію, Україна взяла на себе чималі зобов’язання, зокрема забезпечувати поступову адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, відповідно до напрямів, визначених Угодою сторін, відтак, одним з яких якраз і є електронна комерція.

У науковій розвідці здійснено аналіз стану ринку в Україні друкованих медіа останніх двадцяти років. Виокремлено кризові періоди розвитку медіа, зокрема особливу увагу звернено на пандемію COVID-19. Крім каталізаторів різких змін на ринку друкованих ЗМІ України, визначено фактори, які суттєво впливають на тенденції розвитку загального медіаринку: діджиталізація, руйнування логістики, періодичних видань, відтік рекламодавців із традиційних медіа, підвищення цін на сировину, відсутність культури споживання передплатної інформації, оскільки є безкоштовна альтернатива.

Соціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами і короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту і поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 році і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут.

У статті розглянуто потенціал медіа-хайпу в контексті імплементації його масовокомунікаційною практикою у співвідношенні з очікуваннями та особливостями сприйняття аудиторією на прикладі сервісу створення та перегляду коротких відео мережі TikTok.

В роботі досліджено основні види об`єктів інтелектуальної власності, права на які може бути порушено в медіа-просторі, зокрема в мережі Інтернет, на радіо та телебаченні, в пресі; розглянуто методи захисту прав інтелектуальної власності різного типу, у тому ж числі, такі як кодування веб-сайтів, водяний знак; розроблено прикладний алгоритм дій для суб’єкта порушених прав щодо основних дій від реєстрації права інтелектуальної власності до вирішення проблем з порушниками.