соціальні мережі

У статті проведено дослідження теоретичних аспектів поняття «електронна комерція». Зауважено, щонормативно-правова база України в сфері е-комерції перебуває в стані стрімкого розвитку. Підписавши Угоду про Асоціацію, Україна взяла на себе чималі зобов’язання, зокрема забезпечувати поступову адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, відповідно до напрямів, визначених Угодою сторін, відтак, одним з яких якраз і є електронна комерція.

У науковій розвідці здійснено аналіз стану ринку в Україні друкованих медіа останніх двадцяти років. Виокремлено кризові періоди розвитку медіа, зокрема особливу увагу звернено на пандемію COVID-19. Крім каталізаторів різких змін на ринку друкованих ЗМІ України, визначено фактори, які суттєво впливають на тенденції розвитку загального медіаринку: діджиталізація, руйнування логістики, періодичних видань, відтік рекламодавців із традиційних медіа, підвищення цін на сировину, відсутність культури споживання передплатної інформації, оскільки є безкоштовна альтернатива.

Соціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами і короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту і поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 році і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут.

У статті розглянуто потенціал медіа-хайпу в контексті імплементації його масовокомунікаційною практикою у співвідношенні з очікуваннями та особливостями сприйняття аудиторією на прикладі сервісу створення та перегляду коротких відео мережі TikTok.

В роботі досліджено основні види об`єктів інтелектуальної власності, права на які може бути порушено в медіа-просторі, зокрема в мережі Інтернет, на радіо та телебаченні, в пресі; розглянуто методи захисту прав інтелектуальної власності різного типу, у тому ж числі, такі як кодування веб-сайтів, водяний знак; розроблено прикладний алгоритм дій для суб’єкта порушених прав щодо основних дій від реєстрації права інтелектуальної власності до вирішення проблем з порушниками.

У статті здійснено аналіз шляхів впливу соціальних мереж на формування та проведення політичних PR-кампанії. Приклади з політичної сфери (виборчі кампанії, ініціативи), зокрема українських та інших закордонних президентських та парламентських виборів, розкрили можливості, які створюють Facebook, Telegram, Twitter, YouTube у просуванні кандидата, лідера, ідей та думок. Авторські блоги, створені в соціальних мережах, можуть бути додатковим інструментом у PR-кампанії.

Розглядається використання у журналістській роботі соціальних мереж як джерел інформації. Останнім часом такі сайти як Facebook, Twitter чи Instagram стали частиною традиційного інструментарію журналістів для отримання відомостей про поточні події, оцінки і думки громадськості, діяльність влади тощо. Соціальні мережі сьогодні інтегровані у щоденну професійну практику збору новин, що робить їх важливими джерелами інформації для журналістської роботи.

Соціальна мережа Instagram сьогодні є однією з найпопулярніших в Україні. Крім цього, це найдинамічніший веб-ресурс, адже його розробники регулярно оптимізують всі функції. Якщо колись її використовували лише як платформу для поширення фотографій та невеликих описів до них, то сьогодні це ресурс, який також відіграє важливу роль в створенні та поширенні інформаційних приводів та повідомлень. Це соціальна мережа, що завоювала прихильність численної аудиторії, зокрема серед молоді. Саме тому вона також впливає на формування громадської думки та іміджу країни і її владних структур.

В Інтернеті мас-медіа ведуть жорстоку боротьбу за кожного читача, глядача чи слухача. З кожним роком все складніше стає втримати і зацікавити свою аудиторію. Тому ЗМІ шукають нові канали розповсюдження своєї продукції. Офіційні сайти та сторінки в соціальних мережах з кожним роком втрачають популярність серед аудиторії, тому редактори змушені шукати нові та перспективні шляхи комунікації зі своєю аудиторією. Одним з таких є так звані месенджери, які не лише швидко поширюють матеріали журналістів до конкретного читача, а й сам читам дробровільно дає згоду на отримання такої інформації.

У cтатті визначено позитивні та негативні аспекти у використанні соціальних мереж під час виконання професійних обов’язків журналістів. Було встановлено, що з розвитком соціальних мереж життя журналіста полегшилось. Адже стало простіше шукати інформацію, відкрився більший доступ до джерел та осіб, які можуть прокоментувати певні події. Також значно полегшився доступ до джерел та осіб, які можуть прокоментувати певні події. Також значно полегшився доступ до політиків, громадських діячів та відомих особистостей, якими можна написати в соціальних мережах.