У статті йдеться про особливості, затребуваність та виправданість функціонування національного телемарафону «Єдині новини» на другому році російсько-української війни крізь призму вподобань молодої аудиторії. Зосереджено увагу на головних аргументах критики національного телемарафону та зіставлено їх з реальними загрозами та викликами. Основним аргументом проти збереження єдиного формату телемарафону є подання однобічної інформації та низький рівень дотримання журналістських стандартів, зокрема щодо збалансованості подачі інформації. Залучення одних і тих же спікерів, відсутність різноманісності подачі контенту призводить до того, що марафон стає нецікавим для глядачів. Існує й інший, не менш важливий аргумент проти збереження єдиного телемарафону. На думку деяких респондентів, телемарафон перетворився на піар-майданчик для провладних політичних сил і не дає можливості альтернативним політикам та експертам брати участь у дискусіях. Альтернативних політиків та експертів не допускають до участі. Водночас журналісти побоюються, що формат єдиного телемарафону може призвести до зачистки альтернативних джерел інформації. Для проведення цього дослідження були використані теоритичні та емпіричні, а також соціологічні методи дослідження. Серед теоретичних – аналіз документів, які регулюють діяльність медіа, опрацювання законодавчих актів, які стосуються особливостей функціонування різних сфер під час війни, огляд праць українських та закордонних дослідників. До емпіричних методів належить контент-аналіз, який був застосований для виокремлення головних тем, які висвітлюють в Національному телемарафоні «Єдині новини» на другому році війни. Контентаналіз проводили методом перегляду етеру телеканалів щоп’ятниці з грудня 2023 року по січень 2024 року. Опитування як соціологічний метод збору інформації був застосований для вивчення ставлення молодої аудиторії до національного телемарафону «Єдині новини» під час війни.
1. Belavinska, T. (2018). Media and morality: the influence of mass media on the formation of moral values of society. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Ser. Journalism, (2), 25–30. 2. Bojor, L., Rațiu, A., & Tudorache, P. (2023). War-Tested Resilience in Ukraine: Surviving Year One. Scientific Bulletin, 28(1), 1–13. 3. Fedirko, T. (2023). In the Shadow of Power: Ethics and Material Interest in Ukrainian Political Reporting. L’Homme, 61–94. 4. Hyvärinen, M. (2006).Towards a Conceptual History of Narrative.inen. COLLEGIUM: Studies Across Disciplines in the Humanities and Social Sciences, Volume 1: The Travelling Concept of Narrative/Matti Hyvärinen, Anu Korhonen & Juri Mykkänen (eds.). Helsinki: Helsinki Collegium for Advanced Studies. P. 20–41. 5. Hall, S. (2003). Representation: Cultural Representations and Signifying Practices /Stuart Hall. London: Thousand Oaks, CA: SAGE Publications. 400 p. 6. Informational marathon «The only news» of three TV channels. URL: https://www.youtube.com/watch? v=WY8sDvZdWEA&ab_channel=%D0%A2%D0%A1%D0%9D"ab_channel=%D0%A2%D0%A1%D0%9D. 7. Kitsa, M. (2023). Telegram news channels: overview, audience preferences, specifics of functioning. Bulletin of Lviv Polytechnic National University: journalism. Vol. 2. Р. 66–72. 8. Nordenstreng, K. (2023). Coverage of the Russia-Ukraine War by Television News in Nine Countries. Tampere University. URL: ://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://trepo.tuni.fi/bitstream/handle/10024/146858/978-952-03- 2852-8.pdf?sequence=5 9. Maschmeyer, L., Abrahams, A., Pomerantsev, P., & Yermolenko, V. (2023). Donetsk don’t tell–’hybrid war’in Ukraine and the limits ofsocial media influence operations. Journal of Information Technology & Politics, 1–16. 10. Moses, J. M., Wilson, F., & Umar, B. N. (2023). Media framing of the Russia-Ukraine War by TASS and Ukrinform during the first month of the invasion. Curr Trends Mass Comm, 2(1), 56–66. 11. Pleines, H., & Somfalvy, E. (2023). Protests by journalists in competitive authoritarian regimes: repertoire and impact in the case of Ukraine (2010-14). Democratization, 30(1), 101–118. 12. Welfens, P. J. (2023). Turning points in the Russo-Ukrainian war. In Russia’s Invasion of Ukraine: Economic Challenges, Embargo Issues and a New Global Economic Order. Cham: Springer International Publishing. Р. 45–68. 13. Willett, M. (2023). The Cyber Dimension of the Russia–Ukraine War. In Survival: October-November 2022 . Routledge. Р. 7–26. 14. World Health Organization (2023). War in Ukraine: situation report from WHO Country Office in Ukraine. Issue No. 54, 16 June 2023 (No. WHO/EURO: 2023-5319-45083-69787). World Health Organization. Regional Office for Europe. 15. ZMINA Human Rights Center (2023). Challenges for freedom of speech and journalists in the conditions of war: a sociological study / Bondarenko, T. Pechonchyk, A. Sukharina, V. Yavorskyi. URL: https://zmina.ua/wp.