Велику частку телевізійного ефіру сьогодні займають саме розважальні передачі, які покликані розслабити та зняти стрес у глядача. Завдяки цьому інтерес глядацької авдиторії до формату розважальних програм не лише залишається незмінним, але і постійно зростає. Саме тому програми цього жанру мають неабияк високі рейтинги. Такі проєкти актуальні та створюють згідно з суспільними потребами населення. Були проаналізовані програми: «Світське життя з Катериною Осадчою», «Міняю жінку», «Голос країни. Діти», «Сніданок з 1+1», «Хто зверху?», «Топ модель по-українськи», «Супер Інтуїція», «Вар`яти», «Половинки», «Від пацанки до панянки», «Х-Фактор», «Хата на тата», «Зважені та щасливі», «Україна має талант», «Битва екстрасенсів». Кожна програма зацікавлює глядача та збирає позитивні відгуки. Не зважаючи на те, що ці програми розважального характеру, вони є цікавими та смисловими. Авдиторія сприймає інформацію в легкому, іноді грайливому настрої, тому розважальні програми слугують здебільшого відпочинковим цілям. Кожен канал має власний підхід до створення телепередач чи сюжетів, а також розважальних програм. Серед аналізованих програм, загалом кожна розважальна телепрограма має позитивні відгуки від авдиторії. Адже настрій на цілий день може гарантувати лише сміх. А сміх – це головне, що має бути присутнім в розважальних телепередачах. Отже, розважальні телепередачі користуються великою популярністю серед глядачів, мають широку авдиторію серед різної вікової категорії. Це можна пояснити тим, що кожна людина полюбляє сміятись та буди у центрі свіжих новин. Розважальні телешоу чи реаліті шоу зацікавлюють тим, що створюють присутність глядача на місці подій, також дають змогу слідкувати за життям відомих людей чи людей, що мають на меті з часом стати відомими.
1. Biressi, A., Nunn H. (2008). Tabloid Culture Reader Maidenhead: Open University Press, p. 382.
2. Durante, R., Pinotti, P., & Tesei, A. (2019). The political legacy of entertainment TV. American Economic Review, 109(7), 2497-2530.
3. Gorodenko L. (2013). Theory of network communication / L.M Gorodenko. Кyiv .: АUP, 318 p.
4. Goyan V. (2001). Typical and genre features of the news program: Manual. for students. Institute of Journalism / Vita Goyan. Kyiv: Kyiv. nat. Univ. T. Shevchenko, 53p.
5. Hrytsenko O. (2009). The nature of the information society and the development of the world media market / Olena Hrytsenko. Visnyk of Lviv National University. Journalism, P. 214–222
6. Kellner D. (2003). Media Spectacle / Douglas Kellner. London: Routledge, 192 p.
7. Principles of Journalism [Electronic source]. Available at: http://www.journalism.org/resources/principles-of-journalism/
8. Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language (2007).Encl. V.T. Stork. Kyiv, Irpin: VTF "Perun", P. 1233.
9. Media Sapiens (2019). Viewers believe that there are too many entertainment shows and TV series, and not enough educational programs. [Electronic source]. Available at: http://osvita.mediasapiens.ua / mediaprosvita / mediaosvita / glyadachi_vvazhayut_scho_rozvazhalnikh_shou_i_serialiv_na_tb_zabagato_piznavalnikh_program_zamalo
10. Mulenko Yu. (2016). Entertainment programs on Ukrainian television / Yu. Mulenko [Electronic source] // Availavle at: http://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/mulenko_yu._v._entertainme.... pdf
11. Szylko-Kwas J.(2019). Gatunki dziennikarskie [Electronic source]. Available at: http://www.id.uw.edu.pl/zasoby/profile/41/Gat.Dziennikarskie_skrypt.pdf
12. Scientific blog (2020). Entertainment TV program: concept and classification [Electronic source] // Available at: http://naub.oa.edu.ua
13. Tsymbalenko E. (2013). Tabloidization of media communications. Scientific notes of the Institute of Journalism. Volume 50, p. 206–211.