glycidyl methacrylate

Досліджено  вплив  параметра  розчинності  на  закономірності  одержання  полімерних дисперсій на основі кополімерів 2-гідроксіетилметакрилату та гліцидилметакрилату. Запро- поновано  метод  нуклеаційної  полімеризації  для  одержання  монодисперсних  сферичних матеріалів  мікронного  розміру.  Встановлено  вплив  природи  і  кількості  розчинника  на дисперсні  характеристики полімерних  частинок.  Здійснено  вибір  ефективного  дисперсного середовища  для  полімеризації 2-гідроксіетилметакрилату  та  гліцидилметакрилату.

З використанням легкої фракції кам‘яновугільної смоли та отриманої на її основі фракції, що википає за температур 423–463 К з додаванням стиролу і гліцидилметакрилату розроблений метод одержання інден-кумаронових смол з епоксидними групами (ІКСЕ). ІКСЕ отримані за радикальною коолігомеризацією з використанням як ініціатор монопероксидної похідної дигліцидилового етеру діоксидифенілпропану (ПО). Вивчена терміна стабільність ПО. Встановлено вплив кількості ініціатора, температури та тривалості реакції на вихід та температуру розм.‘якшення ІКСЕ.

Коолігомеризацією ненасичених сполук, що містяться в легкій фракції кам‘яновугільної смоли (ЛФКВС) та її фракції, що википає за температур 423–463 К (ІКФ) з додаванням промислових мономерів розроблений метод одержання інде-кумаронових смол (ІКС) з карбоксильними групами. Як промислові мономери вивчені стирол, малеїновий ангідрид, гліцидилметакрилат та метакрилова кислота. Як ініціатор реакції вивчено 2,2`-азо-біс-(2-метилпропіонітрил) у вигляді 0,2М толуольного розчину.