математичне моделювання

Описано математичну модель електромеханічної системи із асинхронним генератором з регулюванням струму ротора перетворювачем частоти з автономним інвертором напруги, керованим регуляторами струму.

Асинхронні генератори завдяки їх простоті доволі широко використовують у вітроенергетичних установках. Регулювання струмів ротора за допомогою перетво- рювача частоти дає змогу регулювати швидкість та коефіцієнт потужності в колі статора. Потужність перетворювача частоти визначається діапазоном зміни ковзання і може становити 25–30 % сумарної потужності генератора.

На основі узагальненого міждисциплінарного (інтердисциплінарного) методу ма- тематичного моделювання, який ґрунтується на модифікації інтегрального варіаційного принципу Гамільтона — Остроградського, запропоновано математичну модель вимика- ча надвисокої напруги, основний акцент у якій зроблено на моделюванні роботи ме- ханізму переміщення його контактів. Представлено результати комп’ютерної симуляції характерних перехідних процесів фрагмента електротехнічної системи пересилання енергії з врахуванням впливу на них електромеханічних процесів механізму переміщен- ня контактів вимикача.

Проаналізовано перехідні електромагнітні процеси в системі генерування електроенергії турбогенератором із безщітковою системою збудження в режимі початкового збудження турбогенератора. Дослідження проведено в гібридній системі, що поєднує комп’ютерну модель силової частини з реальним регулятором збудження. Проаналізо- вано вплив налаштування системи автоматичного регулювання на якісні показники регулювання напруги та струму збудження генератора.

За міждисциплінарними підходами, представлено математичну модель фрагмента електроенергетичної системи ключовим елементом якої є лінія електропередачі ПС «Західноукраїнська» — ПС «Вінницька». Проаналізовано неусталені процеси у лінії електропередачі в однолінійному виконанні. Результати перехідних процесів наведено у вигляді рисунків, що аналізуються.

Проаналізовано систему автоматичного регулювання (САР) рівня рідини у резервуарі за використання частотно-керованого асинхронного електропривода насосного агрегату. Обґрунтовано доцільність та умови використання П- та ПІ- регулятора. Надано рекомендації щодо налаштування параметрів регуляторів. Наведено результати досліджень САР рівня, які виконано комп’ютерним симулюванням у середовищі Matlab-Simulink

Проаналізовано перехідні електромеханічні та електромагнітні процеси в системі генерування електроенергії турбогенератором з безщітковою системою збудження для основних режимів роботи турбогенератора. Аналіз виконано за допомогою розроблених з використанням об’єктно-орієнтованого методу математичної та комп’ютерної моделей, які враховують нелінійність синхронних машин та дискретність роботи вентильних перетворювачів.

Досліджено питання оптимальної обробки задач у вузлах розподіленої інформаційної системи на основі математичної моделі, що належить до класу задач бікластеризації, для якої сформульовано оптимізаційну задачу із дробово-лінійною цільовою функцією. Виконано процедуру лінеаризації цільової функції та наведено загальну схему ітераційного процесу побудови розв’язку оптимізаційної задачі. На кожному кроці ітерації результат можна отримати з використанням як точного методу гілок та меж, так і генетичного алгоритму.

Складено електричну та математичну модель контролю якості об’єктів неелектричної природи, враховуючи відомі сьогодні прототипи та результати проведених експериментальних досліджень зміни активної та реактивної складових провідності (адмітансу) в частотному діапазоні тестового сигналу. Проведено математичне моделювання складових адмітансу в разі зміни ємності приелектродного шару, опору та ємності об’єкта неелектричної природи у частотному діапазоні тестового сигналу.

Представлено алгоритми для математич­ного моделювання електророзвіду­вальних робіт постійним струмом у тривимірних геосередо­вищах із складними границями розділу. Запропоновано методику нормування кривих ВЕЗ для їх інтерпретації з врахуванням рельєфу місцевості. Вибрано ефективні алгоритми розв’язку оберненої задачі для горизонтально-шаруватого півпростору. На основі розроблених алгоритмів створено комплекс програм для моделювання електрометричних робіт та інтерпретації результатів ВЕЗ.