політичний режим

Здійснено філософсько-правовий аналіз наявних підходів до дефініції “перехідного правосуддя” та сформовано авторську позицію щодо його розуміння. Виокремлено дві особливості виникнення моделі перехідного правосуддя: 1) досліджувана модель вбудо- вана на практичному досвіді, а вже пізніше стала основою теоретичних учень про пере- хідне правосуддя; 2) ця модель виникає за ініціативою міжнародної спільноти як реакція на багаторазові порушення прав людини.

Досліджено проблематику популізму в контексті державного управління на прикладі Республіки Білорусь. Зазначено, що популізм залишається актуальним феноменом соціально-політичного життя багатьох країн світу. Зауважено, що, здійснюючи значний вплив на політику країн із порівняно малим досвідом функціонування демократичних інститутів, популізм, водночас, досить помітно виявляє себе у сучасному політичному просторі «старих» демократій. Доведено, що існує очевидний зв’язок між посиленням популізму та загостренням соціально-економічних проблем.

Проаналізовано основні підходи до визначення бонапартизму. З’ясовано особливості формування та функціонування політичного режиму у Франції у 1799–1814/1815 рр. Виокремлено два етапи функціонування бонапартизму: консульський (1799–1804) та імператорський (1804–1814/1815). Бонапартизм у Франції у 1802–1814/1815 рр. визначено як історичний прототип авторитарного режиму.