авторитаризм

У статті здійснюється формальний аналіз офіційних дискурсів Казахстану, Білорусі та РФ. Репрезентантами офіційних дискурсів виступають сайти президентів цих країн. За допомогою комп’ютерних програм (мова Python) обчислюються показники емоційності, прямої та непрямої інтертекстуальності. Для усіх трьох офіційних дискурсів характерна низька емоційність та пряма інтертекстуальність, що підкреслює незначну інтенсивність (або ж формальність) політичної взаємодії.

У статті проаналізовано взаємозв'язок авторитаризму та правової соціалізації. Поняття "правова соціалізація особистості" є міждисциплінарним, тому в нашій статті ми розглянемо його насамперед з позицій права, психології та педагогіки. Як правило, аналіз правової соціалізації стосується позитивного впливу держави та суспільства, створення умов для кращого засвоєння суспільно-правового досвіду, норм і правил співіснування людей розвиває позитивні цінності. На противагу цьому ми намагаємось дослідити адаптаційні особливості авторитаризму з його авторитарним підпорядкуванням та агресією.

Проаналізовано основні підходи до визначення бонапартизму. З’ясовано особливості формування та функціонування політичного режиму у Франції у 1799–1814/1815 рр. Виокремлено два етапи функціонування бонапартизму: консульський (1799–1804) та імператорський (1804–1814/1815). Бонапартизм у Франції у 1802–1814/1815 рр. визначено як історичний прототип авторитарного режиму.