Стаття детально аналізує та обґрунтовує необхідність інтеграції Спільного Середовища Даних (Common Data Environment, CDE), структурованого відповідно до міжнародного стандарту ISO 19650, у навчальний процес для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за освітньо-професійною програмою 191 «Архітектура та містобудування» в Національному університеті «Львівська політехніка».
У статті акцентовано увагу на актуальності дослідження технологій ви готовлення дитячих книжок-іграшок як особливого виду видавничої продукції, що поєднує художньо-естетичну, пізнавальну, ігрову та навчальну функції. Підкреслено необхідність формування узагальненої класифікації існуючих типів книжок-іграшок на сучасному етапі, оскільки відсутність єдиних підходів ускладнює процеси проєктування, редагування, шрифтового та поліграфічного оформлення.
У статті здійснено системне дослідження процесу створення векторних зображень із використанням методології функціонального моделювання IDEF0. Запропоновано формалізоване представлення етапів побудови та оброблення векторної графіки з урахуванням послідовності перетворення інформації від концептуального ескізу до завершеного цифрового об’єкта. Проаналізовано вхідні, вихідні, керуючі та механізмові змінні, що визначають ефективність функціонування системи. Контекстна діаграма відображає основну мету. На першому рівні декомпозиції виокремлено чотири взаємопов’язані функціональні блоки.
Розглянуто сучасні типи паковань, що використовуються для фасування кавової продукції. Проаналізовано їхні конструктивні особливості, матеріали виготовлення, а також функціональне та естетичне значення в контексті маркетингових стратегій. Висвітлено вплив дизайну паковання на споживчу поведінку та формування брендової впізнаваності. Окрему увагу приділено сталим та інноваційним рішенням, що відповідають запитам сучасного ринку.
Зростаюче використання різнотипового програмного забезпечення, є невід’ємною частиною процесів відбору, передавання, зберігання та опрацювання великих за обсягом наборів та колекцій даних, які характеризуються об’ємом, різноманітністю, швидкістю генерування, достовірністю, цінністю, варіативністю, якістю візуалізації тощо. Це обумовлює підвищену потребу у високоефективних засобах опрацювання даних, здатних адаптуватися до швидкозмінного середовища та різнорідних джерел даних.
В статті описано метод реконструкції 3D-моделей із зображень: кейс з використанням дрона Shahed 136. Проведено дослідження розмірно-пропорційних характеристик моделі. Розглянуто основні етапи побудови моделі. Наведено структурну схему програми трансформації перспективи зображення. Діаграма, наведена в статті, візуалізує кроки, необхідні для виконання трансформації зображення, включаючи вибір точки, обчислення та створення остаточного зображення.
В статті досліджується процес проектування та оптимізації екзоскелету нижніх кінцівок за допомогою методів генеративного дизайну. Через унікальні характеристики та особливості людського тіла кожен екзоскелет потрібно налаштовувати під умови роботи кожного користувача, але розробка інженерами індивідуального дизайну продукту коштує дуже дорого та займає багато часу. Метою дослідження є оптимізація базової моделі екзоскелета до умов роботи за допомогою технології генеративного проектування.
У статті детально проаналізовано участь будівельних інформаційних технологій у професійній підготовці здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 191 «Архітектура та містобудування» в Інституті архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка». Особливу увагу приділено вивченню ролі сучасних технологій у формуванні ключових навичок і професійних компетенцій майбутніх архітекторів.
В статті висвітлений досвід проектування підприємства виробництва екологічних меблів, де автор статті виступав співавтором концепції та архітектурно-інженерної ідеї комплексу будівель і споруд, був головним архітектором, а також виконавцем частини розділів проекту будівництва Заводу ВУДМАН в селі Крехів, Львівської обл.
Досліджено можливість алгоритмізації проєктування складної електронної медичної апаратури. Таку апаратуру розглядають як елемент біотехнічної системи, що є окремим варіантом кіберфізичної системи. Біотехнічна система — це комплекс, до складу якого входять біологічний об’єкт, електронна медична апаратура та потенційний користувач. Проєктування електронної медичної апаратури має комплексний характер і залежить від особливостей біотехнічної системи.