картографія

У статті розглядається важливість картографічного методу для дослідження п'ятикутних башт Європи, зокрема «Лицарської вежі» Меджибізької фортеці. Використання картографічних методів дозволяє зрозуміти історичні та архітектурні особливості цих фортифікаційних споруд, вивчати їхнє географічне розташування та взаємозв'язок з іншими об'єктами. Робота включає аналіз історичних джерел, архітектурних досліджень та географічних даних для створення детальної картографічної моделі розповсюдження цих башт. 

Мета цієї роботи – дослідження топологічної неузгодженості під час зшивання та зведення рамок суміжних аркушів цифрових топографічних карт масштабу 1:50000 із застосуванням строгих аналітичних геодезичних методів на референц-еліпсоїді у геоінформаційному середовищі.

Описано життєвий шлях та професійну діяльність видатного вченого – професора, д-ра Йозефа Ксавера Лісґаніґа  (1719–1799). Особливу  увагу  звернуто  на  виконані  ним  перші  градусні  вимірювання  в Австрійській  імперії, кадастрове картографування Галичини, Володимирії та Буковини та створення першої державної метрологічної служби в Галичині, а саме у Львові. 

Більша кількість рудних родовищ розташовані в рудно-магматичних системах, які генетично пов’язані з кільцевими структурами. Вивчення усіх наявних картографічних матеріалів дозволятиме виявляти ознаки та передумови різних типів зруденіння та розробити критерії пошуків рудних родовищ.

Розглянуті імовірнісні моделі випадкових, грубих помилок та їх композицій. Виведені формули розподілів і числових характеристик для відповідних моделей.