Феномен виникнення топологічних неузгодженостей рамок карт при створенні основної державної топографічної карти

Мета цієї роботи – дослідження топологічної неузгодженості під час зшивання та зведення рамок суміжних аркушів цифрових топографічних карт масштабу 1:50000 із застосуванням строгих аналітичних геодезичних методів на референц-еліпсоїді у геоінформаційному середовищі. У виконаних дослідженнях проаналізовано феномен виникнення топологічних неузгодженостей рамок суміжних аркушів цифрових топографічних карт масштабу 1:50000 на межах зон проекцій Гаусса-Крюгера та доцільність переходу на строгі аналітичні геодезичні методи у геоінформаційному середовищі під час створення бази топографічних даних «Основна державна топографічна карта» шляхом визначення розбіжностей між вершинами рамок номенклатурних аркушів цифрових топографічних карт масштабу 1:50000 на межах зон проекції, виявлених під час робіт в державному підприємстві «Науково-дослідному інституті геодезії і картографії». У роботі отримано і проаналізовано залежності, які демонструють зміни відстаней між вершинами рамок суміжних аркушів масштабу 1:50000 по довготі і широті. Ці величини знаходяться в межах від 1 мм до 8 мм, що веде до топологічної неузгодженості у вигляді розривів (gaps) і накладань (overlaps) суміжних аркушів топографічних карт , що ускладнює процес зведення аркушів цифрових топографічних карт та унеможливлює автоматизацію процесу зшивання об’єктів бази топографічних даних. Наукова новизна проведених досліджень полягає в обґрунтуванні застосування строгих аналітичних геодезичних методів та засобів замість аналогових картометричних і стандартних методів інструментальних ГІС; використання референц-еліпсоїда, а не лише картографічних проекцій, сфероїда або сфери. Практична значущість досліджень полягає у використанні строгих аналітичних геодезичних методів, які значно мінімізують величини розривів і накладань, оскільки встановлення допусків для цих величин не дозволяє автоматизувати процес коректного зшивання та зведення аркушів топографічних карт. Виконані дослідження можуть використовуватися для створення бази топографічних даних «Базової топографічної карти масштабу 1:10000», під час створення та оновлення геопросторових даних в геоінформаційному середовищі і виконання геодезичних методів для визначення картометричних характеристик об’єктів за допомогою ГІС. З огляду на отримані результати досліджень можна зробити висновок, що на сучасному етапі застосування геоінформаційних систем в топографо-геодезичній діяльності вимагається підвищення рівня топології даних та точності всіх картометричних методів, що обумовлює перехід на використання виключно строгих аналітичних геодезичних методів безпосередньо на референц-еліпсоїді.