Передкарпатський прогин

Вивчення геодинамічних процесів, а також розподілу пластових тисків і колекторських властивостей порід на великих глибинах у нафтогазоносних басейнах України з метою вдосконалення геологорозвідувальних робіт, прогнозу накопичення вуглеводнів та оцінки методів видобутку є надзвичайно важливою та актуальною проблемою сьогодення. Аналіз геолого-геофізичних досліджень, глибоке буріння, лабораторні дослідження керну та шламу, а також експериментальне вивчення фізичних властивостей порід-колекторів є оптимальним комплексом досліджень для вирішення даної проблеми.

В запропонованому дослідженні поставлено завдання визначити вплив геологічних структур на характер русел найбільших правобережних приток річки Дністер Стрия, Бистриці і Лімниці. З цією метою здійснено районування річки за морфометричними та гідрологічними характеристиками. Виділено три частини: гірську, передгірську і рівнинну, які кардинально відрізняються характеристиками русел, їхніми змінами в часі та деформаційними процесами. Мета роботи.

Доповідь присвячена актуальній проблемі вивчення глибинної будови Карпатського регіону. Дослідження базувалися на створенні просторової інтегральної сейсмо-гравітаційної моделі. Отримані результати дозволили виділити низку опущених та при піднятих блоків фундаменту, які корелюють із основними тектонічними одиницями регіону та уточнюють їх геологічну будову. З метою подальшого вивчення території пропонується проведення регіональних сейсмічних робіт з їх наступною інтегральною інтерпретацією.

На прикладі Долинського та Орів-Улічнянского нафтогазових родовищ розглядаються сейсмогеодинамічні умови, що ускладнюють функціонування експлуатаційних свердловин. Інтенсивна технологія видобутку нафти на Долинському родовищі в 1974-1976 рр. спровокувала серію відчутних землетрусів з інтенсивністю 5-6 балів.

Аналіз відомих геолого-геофізичних даних незаперечно свідчить про безпідставність ревізії давно усталених уявлень про тектонічне районування та альпійський розвиток Передкарпатського передового прогину, здійсненої групою львівських геологів. Концепція відсутності будь-якого генетичного зв'язку між Карпатами та неогеновою моласовою депресією на платформовій основі (зовнішньою зоною перед їх фронтом) не містить якоі-небудь фактичної та теоретичної бази.

The features of consedimental tectonic of the Precarpathian foredeep (central Paratethys) are considered. Sedimentation processes of the Stebnik’s suite took place in calm conditions as indicated by a number of attributes. As an example of the important diagnostic signs of tectonic activity the nature of the faulting and processes of consedimentary and modern mineralization were studied.