Вплив геологічних структур на характер русел правобережних приток річки Дністер

В запропонованому дослідженні поставлено завдання визначити вплив геологічних структур на характер русел найбільших правобережних приток річки Дністер Стрия, Бистриці і Лімниці. З цією метою здійснено районування річки за морфометричними та гідрологічними характеристиками. Виділено три частини: гірську, передгірську і рівнинну, які кардинально відрізняються характеристиками русел, їхніми змінами в часі та деформаційними процесами. Мета роботи. На підставі дистанційних методів отримання зображень різної розрізнювальної здатності, використання різночасових історичних карт та спеціальних карт дослідити характер русел правобережних приток Дністра: Стрия, Лімниці і Бистриці від витоків до гирлової частини при впадінні в річку Дністер залежно від геологічних та структурно-літологічних особливостей поверхні. Основними методами дослідження є перетворення різних матеріалів дистанційного зондування, історичних та спеціальних карт з метою дослідження специфічних явищ руслових процесів. Методика включає підготовку вхідних матеріалів: історичних топографічних карт; геологічних карт; космічних знімків; прив’язку карт та знімків; опрацювання космічних знімків; векторизацію русел; аналіз русел річок залежно від геологічних структур. Результати. Враховуючи особливості морфології, ширину долини, проявлення і розвиток руслових процесів, річки Стрий, Бистрицю, Лімницю розділено на три ділянки: гірську; передгірську та рівнинну з розвиненими акумулятивними формами. В гірській частині русла всіх трьох річок однорукавні, в передгірській частині простежується багаторукавність, яка зменшується при переході з 19ст до 21ст щодо ширини багаторукавності і кількості рукавів, що свідчить про зменшення модуля стоку. Для рівнинних ділянок русел з нерозвиненими акумулятивними формами простежуються чітка тенденція до залежності типу русла від структурно-літологічних особливостей. Оригінальність. Встановлено залежність руслових процесів правобережних річка Дністер з геологічними та седиментологічними структурами Скибових Карпат та Передкарпатського прогину. Практична значущість. Результати моніторингу руслових процесів необхідно враховувати при вирішенні низки завдань, а саме: будівництві гідротехнічних споруд, проєктуванні мереж електропередач на перетині з річками, розвитку газопроводів, визначенні зон затоплення, визначенні наслідків руйнування після повеней, освоюванні заплавних земель, встановленні меж водоохоронних зон, управлінні рекреаційними та прикордонними землями та встановленні міждержавного кордону вздовж річок.