безпілотний літальний апарат

Мета. Розробити оптимальний алгоритм, завдяки якому вдасться підвищити точність визначення координат місцевості при застосуванні аерознімального процесу з допомогою безпілотного літального апарату (БПЛА). Методика. Виконується мінімізація функції побудованої на підставі умови колінеарності, що дає уточнення елементів зовнішнього орієнтування (ЕЗО) цифрових зображень, а це у свою чергу приводить до підвищення точності просторових координат точок об’єктів.

Мета. Розробити БПЛА для топографічних аерознімальних цілей та дослідити його особливості і відповідність виконання поставлених завдань. Методика. Науковці Інституту геодезії Національного університету “Львівська політехніка” та виробничники фірми Abris Design Group послідовно розробляли та досліджували декілька моделей БПЛА з метою створення досконалого зразка, за допомогою якого можливо проводити аерознімання для топографічних цілей. У результаті раніше проведених експериментальних робіт визначено технічні вимоги до створення аерознімальних БПЛА.

Розглянуто використання безпілотних літальних апаратів для потреб аерофо- тозйомки місцевості. Встановлено, що використання пощирених навігаційних систем може спричиняти похибки в умовах з певними перешкодами, зокрема в містах з густою забудовою. Саме тому запропоновано визначати координати безпілотних літальних апаратів з урахуванням похибок системи глобального позиціонування. Позиціонування безпілотників розглянуто з урахуванням розташування наземних об’єктів та роз- робленої моделі навколишнього середовища.

Розвиток авіаційної техніки, телеінформатики викликає цікаві, безпілотні форми літаючих апаратів для їх застосування у фотограмметрії та дистанційному зондуванні. Зображення, отримані з дельтопланів або інших літаючих апаратів (з висотою менше 200 метрів) пропонується застосовувати для оновлення геоданих невеликих локальних ділянок фотограмметричними методами. Низькостельові польоти виконані на платформі літак – дельтоплан, потім отримані знімки проаналізовано на ЦФС «Дельта».

Отримання зображень з високою роздільною здатністю з застосуванням малої авіації грає все більш значну роль в області застосування фотограмметрії та дистанційного зондування. Для корекції даних дистанційного зондування без опорних точок необхідні точні дані зовнішнього орієнтування. Початкові дані орієнтування можуть бути отримані за допомогою GPS / INS. В цій статті проводиться аналіз помилок даних орієнтування і пропонується метод високоточної корекції без використання опорних точок.

Мета. Метою цієї роботи є аналіз та дослідження можливостей безпілотних літальних апаратів (БПЛА) Trimble UX5 для створення ортофотопланів і цифрових моделей рельєфу (ЦМР), а також виявлення і усунення можливих недоліків під час аерознімання та опрацювання аерознімків. Методика. Перед початком аерознімальних робіт проводилось рекогносцирування місцевості. Для кобрирування та глісади обирали майданчики, які мали відповідні площадні параметри, вказані у технічних характеристиках БПЛА.

Мета. Проведення аналізу сучасних методів знімання під час опрацювання великомасштабних планів. Методика. Створення великомасштабних планів є важливим завданням в галузі картографування України, оскільки наявні топографічні плани з часом потребують оновлення, тому що перестають відповідати сучасному стану місцевості.