національна державність

Вплив соціал-демократів на формування та розвиток української політико-правової думки в Галичині у період проголошення та занепаду ЗУНР (1918-1923 рр.)

Дана стаття присвячена аналізу впливу Української соціал-демократичної партії (УСДП) на формування та розвиток політико-правової думки в Галичині у період проголошення та занепаду ЗУНР (1918-1923рр.). Висвітлюється роль і місце знакових українських соціал-демократів у громадсько-політичному житті краю та особливості еволюції УСДП до політичного курсу ЗУНР, Польської держави через призму нетривалого періоду української влади та специфіки окупаційного режиму.

Особливості еволюції ідеї української національної державності в умовах посилення російсько-імперської інкорпорації козацької Гетьманщини

Висвітлюються питання еволюції ідеї української національної державності в Гетьманщині після т. зв. «зради Мазепи». Наголошується, що ідея національної державності в тогочасних умовах посилення інкорпорації Гетьманщини імперською Росією пропагувалася зусиллями освічених верств її старшинсько-шляхетського стану.

Держава” і “державність”: до проблеми теоретико-правового та історико-правового змісту понять в контексті українського (національного) державотворення

Актуальність зазначеної у заголовку проблеми зумовлюється потребою в осмисленні особливостей постання і розвитку держави в Україні як системного явища, істотні й необхідні ознаки якого відображають поняття: “держава”, “державність” й “державотворення”. Розуміння останніх важливе для усвідомлення історико-правових особливостей минулого України та для оцінки логіки розвитку сучасних політичних і суспільних процесів у нашій державі.

Міжконфесійні змагання як вияв права українського народу на власні національні ідентичність і державність (остання чверть ХVI – перша половина XVII ст.)

Міжконфесійний чинник розглянуто як форму суспільно-політичної боротьби тогочасних інтелектуалів за відстоювання прав українського народу на власні національну ідентичність й національну державність. Наголошено на тому, що у ході полемічної боротьби поняття “русь” (себто – українці) і “православна віра” набувають тотожного змісту. Проводиться думка, що ідея верховенства в українському суспільстві духовної влади – влади православної церкви була єдино можливою у тогочасних умовах формою реалізації національної державності.