Висвітлюються питання еволюції ідеї української національної державності в Гетьманщині після т. зв. «зради Мазепи». Наголошується, що ідея національної державності в тогочасних умовах посилення інкорпорації Гетьманщини імперською Росією пропагувалася зусиллями освічених верств її старшинсько-шляхетського стану.
Проаналізовано пам’ятки української політико-правової думки XVIIІ ст., в яких обстоюється необхідність збереження автономії Гетьманщини. Зроблено висновок, що основним питанням політичного життя Гетьманщини, особливо з другої половини XVIII ст., стає протиборство російського імперського централізму з українським прагненням до автономії. Акцентовано, що прихованою спробою обґрунтування необхідності збереження автономного устрою Гетьманщини для старшинської верстви стала кодифікація козацького права XVIII ст. Козацьке літописання подається як прояв нового типу української національної тотожності, в основі якої лежить політична формула сумісного служіння «козацькій малоросійській отчині нашій», але вже як чітко визначеній території, що заселена «козацьким народом».
Проводиться думка, що боротьба за збереження автономного статусу Гетьманщини розумілася її апологетами як збереження козацьких вольностей, а останні ототожнювалися із захистом національних прав.
У висновках стверджується, що поширення ідей розвитку української держави як автономної мало своїм наслідком появу української інтелігенції – носія національної свідомості. Проте, відзначено, що козацько-старшинська верства прагнула обмеженої національної автономії в рамках царської Росії, і при цьому виступала за збереження основ тогочасної системи. Остаточно підсумовуючи, висловлено переконання, що козацтво Гетьманщини XVIII ст. таки не змогло (за винятком окремих осіб із його середовища) усвідомити себе повноцінним суб’єктом суспільно-політичних відносин, господарем власної землі, відповідальною за свій народ елітою.
1. Terlуuk I. Ya. (2014). Pravovi pidstavy ukrainskoi derzhavnosti u tvorchii spadshchyni Pylypa Orlyka (do vytokiv idei nezalezhnoi natsionalnoi ukrainskoi derzhavnosti). Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Zbirnyk nauk. prats. № 807. Yurydychni nauky. P. 124‑128.
2. Melnyk L. (1999). Ideia derzhavnosti u suspilnii dumtsi Hetmanshchyny (XVIII storichchia). Rozbudova derzhavy. № 1-6. P. 167‑171.
3. Myronchuk A. (2001). Prohramni dokumenty ukrainskykh avtonomistiv druhoi polovyny XVIII st. Etnichna istoriia narodiv Yevropy. Zbirnyk nauk. prats. Vyp. 10. P. 48‑50.
4. Symonovskyi P. Y. (1847). Kratkoe opysanye o kozatskom malorossyiskom narode y o voennыkh eho delakh, sobrannoe yz raznыkh ystoryi ynostrannыkh... M. URL: http://elib.shpl.ru/ru/nodes/27443-simonovskiy-p-i-kratkoe-opisanie-o-ko....
5. Shafonskyi A. (1851). Chernyhovskoho namestnychestva topohrafycheskoe opysanye s kratkym heohrafycheskym y ystorycheskym opysanyem Maloi Rossyy. K., 724 s. URL: http://history.org.ua/LiberUA/ShafChern NamTopOp_1851/ShafChernNamTopOp_1851.pdf
6. Tysiacha rokiv ukrainskoi suspilno-politychnoi dumky. (2001). U 9 t. T. IV. Kn. 2. – Seredyna XVIII st. / Upor. V. Lytvynova, V. Shevchuka, prymitky V. Lytvynova. K.: Dnipro, 360 p.
7. Smolii V.A., Stepankov V.S. (1997). Ukrainska derzhavna ideia XVII – XVIII stolit: problemy formuvannia, evoliutsii, realizatsii. K.: Vydavnychyi dim "Alternatyvy", 368 p.
8. Shevchuk V.O. (2005). Muza Roksolanska: Ukrainska literatura XVI XVIII stolit: U 2 kn. Knyha druha: Rozvynene baroko. Piznie baroko. K.: Lybid, 728 p.
9. Myronchuk A. (1999). Rol kozatsko-starshynskoi samosvidomosti u zberezhenni ta vidstoiuvanni natsionalnykh prav ta osoblyvostei Ukrainy druhoi polovyny XVIII stolittia. Etnichna istoriia narodiv Yevropy. Zbirnyk nauk. prats. Vyp. 1. P. 48‑49.
10. Prava, za yakymy sudytsia malorosiiskyi narod. 1743 (1997). / NAN Ukrainy, Instytut derzhavy i prava im. V.M. Koretskoho, In-t ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M.S. Hrushevskoho ; uporiad. K.A. Vyslobokov ; vidp. red. ta avt. peredm. Yu. S. Shemshuchenko. K.: [b.v.], 547 p.
11. Kulchytskyi V.S. (1994). Kodeks ukrainskoho prava 1743 r. Pravo Ukrainy. № 9. P. 28‑29.
12. Tkach A. P. (1961). Pro kodyfikatsiiu prava na Ukraini u XVIII – pershii polovyni ХІХ st. Visnyk Kyivskoho universytetu, seriia ekonomiky ta prava. Vyp. 1. P. 231‑243.
13. Iakovenko N. (1997). Paradoksy interpretatsii mynuloho v ukrainskomu rannonatsionalnomu mifovi (na pamiatkakh XVII pochatku XVII st.). Geneza. № 1(5).P. 118‑126.
14. Kohut Z. (2004). Korinnia identychnosti. Studii z rannomodernoi ta modernoi istorii Ukrainy. K.: Krytyka, 352 p.