Проаналізовано питання декриміналізації як методу кримінально-правової політики. Підсумовуючи викладене, констатовано, що декриміналізація як процес офіційного визнання факту втрати певним діянням суспільної небезпеки та вилучення норми, яка раніше встановлювала кримінальну відповідальність за згадане діяння, із КК України, є одним із найдієвіших методів кримінально-правової політики.
Стаття присвячена аналізу депеналізації як методу кримінально-правової
політики. Зроблено висновок, що відсутність єдиного розуміння поняття та суті
депеналізації не дає можливості повною мірою реалізувати цей метод кримінально-
правової політики на практиці. В той же час, він міг би виступити одним дієвих
інструментів реформування вітчизняного кримінального законодавства в умовах
задекларованої гуманізації кримінальної відповідальності та покарання. Як видається,
таким чином можна було б значно скоротити кількість осіб, засуджених до покарань,
Розглянуто сучасну сутність сприйняття інституту адміністративної відповідаль-
ності, проаналізовано окремі погляди учених щодо поняття та ознак адміністративної
відповідальності. Досліджено окремі проблеми трансформації адміністративної відпові-
дальності та висловлено пропозиції удосконалення чинного адміністративного законо-
давства щодо адміністративної відповідальності та можливостей його застосування.
2010 року в м Салвадор (Бразилія) відбувся XII Конгрес Організації Об’єднаних
Націй з питань боротьби зі злочинністю та кримінального правосуддя. У порядку
денному для обговорення було вісім питань, серед яких і питання, що стосувались
заходів кримінального правосуддя щодо боротьби з незаконним ввезенням мігрантів і
торгівлею людьми і зв’язку з транснаціональною організованою злочинністю, а також
заходів із попередження злочинності та кримінальному правосуддю в боротьбі з
Проаналізовано питання, пов’язані з діяльністю V Міжнародного тюремного конгресу, який проходив у м. Парижі у 1895 р. Досліджено склад учасників останнього, основні ідеї, висловлені на ньому, та рішення, ухвалені у результаті його проведення. Окрему увагу звернено на питання запобігання злочинності неповнолітніх.
Проаналізовано сутність та мету покарання за “Руською Правдою”. Визначено правову природу кровної помсти та умови її застосування в Київській Русі. Охарактеризовано особливості потоку і розграбування як виду покарання, зокрема досліджено майнові покарання за “Руською Правдою”.
Досліджено проблему встановлення покарання за нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їхнім перевищенням з кваліфікуючими (обтяжуючими) ознаками (обставинами).