народний суверенітет

З’ясовано сутність народного суверенітету як правового феномену та запропоновано його авторське визначення для науки конституційного права. Доведено, що “народний суверенітет” є складним правовим поняттям, яке складається з двох взаємопов’язаних та взаємодоповнювальних елементів – “суверенітет” та “народ”, які формують цілісну правову категорію, яка одночасно є основоположним принципом сучасного конституціоналізму.

У статті подано теоретико-правову характеристику суверенітету сучасних держав
із урахуванням його видів та особливостей його розвитку під впливом деяких процесів,
що відображаються на його змісті. А також визначено чинники втрати суверенітету
державами.

Досліджено сутність безпосередньої демократії у контексті реалізації народного суверенітету. Обґрунтовано, що демократія участі є одним із найбільш ефективних та актуальних видів прямого демократичного врядування у сучасному світі. Різноманітність її інститутів дає змогу брати участь в управлінні державою кожному громадянину із достатнім рівнем правосвідомості.

У статті з’ясовано природу представницької демократії як форми реалізації
народного суверенітету. Проаналізовано взаємозв’язок народного суверенітету та
представницької демократії. Обґрунтовано необхідність використання розширеного
підходу до кола суб’єктів народного представництва. Досліджено нормативні, політичні
та соціальні вимоги щодо процедури обрання представників народу та порядку
здійснення ними своїх повноважень у контексті реалізації народного суверенітету.